1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Вівторок серп. 22

Українознавство у світовому гуманітарному просторі

PDF Друк E-mail

21-22 жовтня 2010 року в м.Києві відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Українознавство у світовому гуманітарному просторі».

 

Мета Міжнародної науково-практичної конференції "Українознавство у світовому гуманітарному просторі" – вироблення стратегії розвитку українознавства в сучасному гуманітарному просторі, шляхів і засобів їх реалізації.

У підготовці Конференції взяли участь представники Міністерства освіти і науки України, Національного науково-дослідного інституту українознавства, Інституту інноваційних технологій і змісту освіти, Міжнародної асоціації "Україна і світове українство", Київського міського Будинку вчителя.

 

Пленарне засідання конференції відбулось 21 жовтня у Будинку вчителя, його урочисто відкрив головуючий, директор ННДІУ академік Петро Петрович Кононенко і зачитав привітання Президента України Віктора Федоровича Януковича учасникам, організаторам та гостям конференції, в якому, зокрема, зазначалось, що "фахова дискусія поважних учених, дипломатів, митців, громадських діячів з багатьох країн світу сприятиме вирішенню актуальних питань вітчизняної освіти та збагаченню інтелектуального потенціалу нашого народу як запоруки модернізації держави".

На адресу конференції надійшли привітання також від Патріарха УПЦ Київського патріархату Філарета, Міністра культури і туризму України Михайла Кулиняка, Голови Державного комітету України у справах національностей та релігій Юрія Богуцького, директора Бібліотеки Російської Академії Наук професора Валерія Леонова, ректора Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Короленка професора Миколи Степаненка, Голови Шкільної Ради при Українському Конгресовому Комітеті Америки ЄвгенаФедоренка, голови Асоціації україністів Словаччини та НТШ у Словаччині професора Миколи Мушинки, директора Уфимської філії Московського державного гуманітарного університету ім. М. Шолохова Василя Бабенка, голови та секретаря Союзу Українок ім. Алли Горської в Австралії Марії Квас та Софії Мазур, директора Української школи мистецтв при Культурному центрі Посольства України у Франції Олени Місталь, професора Юрія Бачі з Словаччини та ін.

У роботі конференції взяло участь понад 250 учасників з 11 держав. У своїй доповіді "Українознавство в українському світі: досвід, проблеми, перспективи" Петро Кононенко проаналізував стан українознавства як інтегративної науки про Україну і світове українство в усьому часопросторі і окреслив основні напрями роботи конференції. Основною темою, що звучала у виступах учасників, стало визначення ролі вітчизняних і зарубіжних навчальних закладів у розвитку українознавства.

 

 

У доповідях письменника Юрія Мушкетика, проректора Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Володимира Бугрова, професора, академіка, голови асоціації Німеччина-Україна Дарини Бойко-Блохин, Президента Національної академії наук вищої школи України Миколи Дробнохода, доктора історичних наук Оксани Гомотюк, професора Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Ярослава Калакури, заступника директора ННДІУ МОН України Тараса Кононенка, чл.-кор. НАН України Світлани Єрмоленко, професора Київського університету імені Тараса Шевченка Ярослава Калакури, професора Криворізького університету Анатолія Козлова,  заступника директора ННДІУ Тараса Кононенка, голови Правління т-ва «Знання» України професора Василя Кушерця, директора Міжнародної української школи Людмили Іванової, директора Львівської гімназії, Заслуженої вчительки України Галини Лопушанської, професора Дрогобицького університету Ярослава Радевича-Винницького, професора Петра Сікорського (Львів), президента Асоціації керівників шкіл України Олени Онаць, директора НВК "Українська гімназія" у м.Сімферополі Наталії Руденко, канд. біологічних наук Валерія Сніжка, канд. історичних наук Леоніда Токара та інших учасників зроблено аналіз стану українознавства і перспективи його розвитку, розглянуто питання створення кафедр українознавства у вищих навчальних закладах, видання програм і підручників, підготовки кадрів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

22 жовтня Конференція продовжила свою роботу в приміщенні ННДІУ. Засідання відбулись у 5 секціях за напрямами:

· історичні, теоретико-методологічні та суспільно-політичні складники розвитку сучасного гуманітарного простору;

· інноваційні технології в системі освіти. Проблеми управління освітою та оцінювання якості знань;

· національна культура в системі гуманітарної освіти України;

· українська мовна ідентичність у сучасному освітньому просторі;

· українознавство у діяльності навчальних закладів України і зарубіжжя.

 

У ході засідань розглядалися як теоретико-методологічні, так і практичні аспекти українознавства: створення кафедр українознавства при ВНЗ (вже є десятки центрів при вищих навчальних закладах України і зарубіжжя), концепції кафедр, програми роботи, методичних розробок, посібників і підручників а також питання підготовки кадрів викладачів і науковців. Спеціально обговорювалося питання підготовки магістрів та перепідготовки працюючих викладачів.

 

 


 

 

 

 

 

 

На засіданні круглого столу обговорювалася тема "Українська освіта зарубіжжя". Було презентовано науково-педагогічний проект за ініціативою Першого заступника Міністра освіти і науки Б.М. Жебровського "Освітнє середовище закордонних українських навчальних закладів" (керівник проекту Т. Кононенко).

З аналітичними доповідями виступили також Л.Іванова, А.Пономаренко, О.Таровська. Глибоким аналізом проблем змісту та інноваційних методів виховної і навчальної роботи, створення сертифікаційних програм і рівнів оволодіння українською, англійською, ін. мовами, українознавством, співвіднесення гуманітарної сфери в житті і рідного роду освітніх, наукових, культурологічних та політичних концепціях і програмах в Україні і в зарубіжжі відзначалися доповіді В.Лукашенка, В.Кухаренка, Т.Варзар, А.Мартинюка, В.Шляхової, С.Чемеркіна та ін.

 

На основі аналізу реального стану і тенденцій розвитку гуманітарної домінанти в освіті, науці, культурології, а також в характері розвитку громадянського суспільства, реальних процесів у способі життя і освіти були висловлені численні висновки й пропозиції теоретичного і практичного характеру, особливо в аспектах методології та інноваційних прямувань в змістовному наповненні освітніх концепцій і програм.

 

 

За підсумками роботи Міжнародної науково-практичної конференції прийнято Ухвалу щодо подальшої стратегії розвитку українознавства в світовому гуманітарному просторі.

Оголошення подяки за підсумками проведення конференції.

 

 

 
© Всі права захищені
test