1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Вівторок серп. 22

Українознавство у загальноосвітніх навчальних закладах м. Києва

PDF Друк E-mail

 

Українознавство у загальноосвітніх навчальних закладах м. Києва

23 серпня 2012 року в Інституті післядипломної педагогічної освіти Київського університету ім. Б.Грінченка відбулася науково-методична конференція для вчителів українознавства в ЗНЗ м. Києва «Українознавство в системі освіти та виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів м.Києва: досвід, проблеми, перспективи».

У роботі конференції взяли участь понад 70 педагогічних та науково-педагогічних працівників, серед яких учителі українознавства столичних шкіл, ліцеїв та гімназій, керівники шкільних музеїв, лабораторій, кабінетів, гуртків та факультативних курсів українознавчого спрямування, методисти районних науково-методичних центрів, науковці.

На початку конференції Ф.Левітас, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти та виховання Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету ім. Б.Грінченка привітав учасників з 21-ою річницею Незалежності України. У виступі «Шкільне українознавство: суспільні виклики та напрями розвитку» він зазначив, що на сучасному етапі розвитку українського суспільства викладання українознавства у загальноосвітніх навчальних закладах має велике значення для формування свідомості підростаючого покоління. Курс українознавства в інституті є базовим, інститут має чимало здобутків у розвитку українознавчої науки. Ініціатором цієї справи є Ю.Беззуб, викладач кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти та виховання, методист науково-методичного центру суспільствознавства та українознавства Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету ім. Б.Грінченка.

У свою чергу, Ю.Беззуб у виступі «Методичні засади використання українознавчого підходу в системі роботи загальноосвітнього навчального закладу» узагальнив діяльність столичних ЗНЗ в царині українознавства за минулий навчальний рік, висловив подяку педагогічним колективам, які найбільш успішно працювали на цьому напрямі, відзначив високий рівень методичних семінарів, які проводилися протягом 2011/2012 навчального року.

Виступ Т.Присяжної, наукового співробітника відділу цивілізаційного генезису України Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії, відмінника освіти України, стосувався програм з українознавства для загальноосвітніх навчальних закладів, у розробці яких вона брала активну участь. Засмучує те, що досі українознавство знаходиться у варіативній складовій навчального плану, тому більшість українських дітей позбавлено можливості вивчати цей предмет, який є базовим для формування їх духовних цінностей. Ознайомивши вчителів з метою, завданнями, структурою курсу українознавства, зі змінами в оновлених шкільних навчальних програмах, Т.Присяжна відзначила, що курс вимагає від учителя глибоких знань з цього предмету і творчого підходу до навчання.

Про Міжнародний конкурс з українознавства для учнів 8–11 класів як один із шляхів впровадження українознавства в освітній простір розповіла С.Бойко, кандидат філософських наук, старший науковий співробітник відділу освітніх технологій ННДІУВІ. Вона, зокрема, відзначила, що Національний науково-дослідний інститут українознавства та всесвітньої історії має чималий досвід організації та проведення конкурсів з українознавства. Головним результатом Міжнародного конкурсу є те, що його учасники розуміють і визнають важливу роль українознавства як феномену, спроможного пізнавати, підтримувати і розвивати український світ.

Ю.Беззуб зазначив, що Інститут післядипломної педагогічної освіти Київського університету ім. Б.Грінченка у березні-квітні теж проводить щорічний конкурс з українознавства для учнів м. Києва. У 2012 р. у Конкурсі взяло участь близько 100 учасників, з них 30 стали призерами. Лідером Конкурсу є Український гуманітарний ліцей.

У виступі В.Короті-Ковальської, старшого наукового співробітника відділу культурологічних досліджень ННДІУВІ, народної артистки України «Духовне виховання молоді через пісенну традицію українців» йшлося про те, що дитина має пізнати навколишній світ у його цілісності та різноманітності, закорінитися в буття українського народу, його інтереси, ментальність, естетичні ідеали та критерії родинності, розуміти культурні явища, які відбуваються в суспільстві. Українська пісня як українознавча категорія пізнання самого себе і навколишнього світу є духовним обличчям України. На допомогу вчителям вона видала книгу «Пісенний світ українознавства», яку можна використовувати як базовий практичний посібник українознавчого виховного методу в навчальному процесі.

Про роль українського мистецтва в системі українознавства розповіла О.Дудар, кандидат історичних наук, доцент кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти та виховання Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету ім. Б.Грінченка. Вона розкрила невідомі сторінки біографій славетних українців, які є віддзеркаленням історії нашої держави, зокрема, прикладом може слугувати життєвий шлях українського хорового диригента, композитора, етнографа і письменника-мемуариста О.Кошиці.

На питаннях вивчення історії українського народного мистецтва як засобу упровадження українознавства в систему навчання та виховання учнів зупинилася А.Титаренко, науковий співробітник відділу науково-фондової роботи Національного музею українського народного декоративного мистецтва.

Про особливості уроків українознавства в сучасній школі розповіла І.Головай, викладач українознавства, завідувач лабораторії українознавства Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету ім. Т.Шевченка. Зупиняючись на питаннях методики викладання українознавства, вона відзначила, що ефективними є використаннямоделюючих технологій навчання, ситуативних ігор, проблемних ситуацій тощо.

Завершуючи конференцію, Ф.Левітас зазначив, що в Інституті післядипломної педагогічної освіти викладається українознавство як базовий курс для усіх вчителів, які проходять курси підвищення кваліфікації. Це більше шести тисяч чоловік. На нашу думку, завдання сучасного українознавства полягає у тому, щоб показати не тільки трагічні сторінки історії України, але й здобутки, злети, досягнення, адже Україна – це знакова світова держава, яка впливає на процеси у світі.

На конференції також обговорювалась необхідність науково-методичної допомоги вчителям українознавства, проблеми видання підручників, посібників з українознавства. Наголошувалось на тому, що об’єднання зусиль вчителів українознавства ЗНЗ, науковців Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету ім. Б.Грінченка та Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії дасть змогу більш ефективно впроваджувати українознавство в навчально-виховний процес, втілювати в життя нові спільні проекти.

О.Газізова, науковий співробітник відділу освітніх технологій ННДІУВІ

 

 
© Всі права захищені
test