1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
П'ятниця серп. 18

Архів

29 квітня 2010 року

29 квітня 2010 року в Національному науково-дослідному інституті українознавства МОН України відбулася зустріч представників інституту з представниками Посольств, акредитованих в Україні.

 

Детальніше...

27 квітня 2010 року

 

27 квітня 2010 року на базі Національного науково-дослідного інституту українознавства за сприяння Міністерства освіти і науки України проведено засідання круглого столу за темою "Проблеми змісту українознавчої освіти в навчальних закладах української діаспори".

Детальніше...

Семінари 2008 Париж 2

Співпраця НДІУ і Української школи мистецтв у Парижі (Франція)

Згідно з умовами Договору про співпрацю №6/61215 від 26.10.2006 р. між НДІ українознавства і Українською школою мистецтв у Парижі (Франція) при Українському культурному центрі посольства України у Франції працівниками НДІУ доктором філологічних наук, професором Єрмоленко Світланою Яківною та завідувачем відділу інноваційних досліджень Варзар Тамарою Михайлівною у жовтні 2008 року проводились тематичні семінари та навчальні стажування з української мови та дистанційного навчання з українознавства для учнів і вчителів Української школи мистецтв у Парижі.

 

Проведено тематичні семінари та навчальні стажування з української мови та дистанційного навчання з українознавства за такою тематикою:

– «Інноваційні освітні технології для здійснення освітньої діяльності; забезпечення умов для оволодіння системою знань з українознавства» – 06.10.2008 р.

– «Введення в сучасний освітній процес найновітніших мовно-етно-генетичних прочитань давніх вітчизняних писемних джерел» – 07.10.2008 р.

– «Феномен мови і народна творчість» – 08.10.2008 р.

– «Розробка філософських та психологічних принципів впровадження інтегративної гуманітарної дисципліни «українознавство» в мережу дистанційної освіти» – 09.10.2008 р.

– «Дистанційна освіта в сучасній освітній діяльності» – 10.10.2008 р.

Навчальне стажування з української мови відбувалося у форматі уроку для учнів 5-7 класів, на якому було розкрито тему «Лексика і фразеологія української мови»( за програмою 12-річної загальноосвітньої школи).

 

 

Учням запропоновано в ігровій формі засвоїти матеріал про активну і пасивну лексику, про лексичне значення слів.

 

 

 

Вправи розвивали логічне мислення школярів, знайомили їх з образними усталеними висловами української мови, виявляли сприймання і знання поширених фразеологічних висловів.

 

 

 

 

Застосування технічних засобів пожвавлювало навчання, привертало увагу до назв, що мають етнокультурний зміст. З цікавістю присутні поставилися до завдання доповнити фразеологізми, перша і друга частини яких були розміщені в довільному порядку. Тільки логічний аналіз змісту фразеологізму забезпечував правильну відповідь. Запам’ятовуванню усталених висловів сприяли приклади життєвих ситуацій, які описані в рубриці підручника «З бабусиної скрині і не тільки».

 

 

Як один із авторів підручників нового покоління С.Я.Єрмоленко наголошувала на концепції створення сучасного підручника, насиченого українознавчою інформацією як у плані дібраних текстів, так і в плані використання розмови про художників. У зв’язку з цим важко переоцінити пізнавально-виховний зміст такої рубрики в підручнику, як «І пензлем, і словом».

Вчителів цікавили питання підготовки учнів до роботи з тестами. Учні, які відвідують уроки української мови, мають різний рівень підготовки. Керівник мистецької школи пані Олена Місталь цілком слушно поєднує завдання художнього розвитку дітей з їхнім мовним розвитком на уроках мови. Уроки могли б бути ефективніші, якби клас був забезпечений персональними комп’ютерами і учні могли б виконувати відповідні завдання.

 

 

Спілкування з учителями, які викладають українську мову в недільній школі (при церкві), засвідчило потребу в нових підручниках і посібниках.

 

Викладачів цікавила соціолінгвістична тема про сучасну мовну ситуацію в Україні.

 

 

На тематичних семінарах було запропоновано три презентації – для учнів, учителів та викладачів ВНЗ (Єрмоленко С.Я.), а також презентація електронних розробок інституту – інтернет-сайту інституту «Українознавство», інтернет-журналу відкритого доступу «Українознавство» та дистанційного курсу «Українознавство» (Варзар Т.М.). 9 жовтня 2008 р. проведено інтернет-чат в межах дистанційного курсу «Українознавство» з Бараном Володимиром Даниловичом – членом-кореспондентом НАН України, докт. іст. наук, провідним науковим співробітником відділу української етнології.

 

Позапланово проведено два заняття з використанням електронних підручників з історії та круглий стіл «Історія українського костюма. Етимологія назв компонентів українського костюма».

 

 

Всі майстер-класи викликали велике зацікавлення учнів, їхніх батьків та вчителів Української школи мистецтв у Парижі.

 

 

Вони наголошували на важливості особистих контактів, висловили велику надію, що інститут і надалі надаватиме їм посильну допомогу в реалізації культурних програм, проведенні різних майстер-класів, українознавчих курсів і особливо – дистанційних, і що така співпраця матиме тривалі позитивні результати, оскільки поширюватиме інформацію про сучасну Україну, про міжкультурні контакти народів.

 

Квіти вдячності доктору філол. наук, проф. С.Я.Єрмоленко.

Кабінет українознавства в Українській школі мистецтв у Парижі.

 

У кабінеті українознавства Української школи мистецтв у Парижі.

Семінар 2008 Париж 1

Співпраця НДІУ і Української школи мистецтв у Парижі (Франція)

 

 

 

 

На запрошення дирекції Української школи мистецтв у Парижі (Франція) при Українському культурному центрі посольства України у Франції у червні 2008 року Коротя-Ковальська Валентина Павлівна, народна артистка України, співачка, завідувач відділу культури Науково-дослідного інституту українознавства, перебувала у відрядженні у рамках співпраці між цією школою та Науково-дослідним інститутом українознавства і брала участь у Днях Європейської музики та фестивалі Української музики у Парижі.

 

 

21 червня традиційно у різних куточках столиці для парижан та гостей міста відбувалися концерти артистів з усієї Європи. Мені випала честь представляти Україну на концертному майданчику центрального парку разом з фольклорним ансамблем «Калина» будинку культури «Більшовик» м.Києва.

 

 

Значну частину концерту випало на долю учнів Української школи мистецтв, які підготували українські танці та пісні і з великою старанністю та запалом їх виконували. Протягом 3-х годин мені тричі прийшлося виходити на сцену, де я співала древні українські народні та обрядові пісні в акапельному виконанні.

 

 

Мене вразила увага та цікавість парижан до української народної пісні і взагалі до українського мистецтва.

 

З особливим хвилюванням чекала зустрічі з дітьми Української школи мистецтв на майстер-класі, який відбувся в приміщенні Культурного центру Посольства України у Франції.

 

 

 

За дві години, виділених для роботи з дітьми, вчителями та батьками мені вдалося розповісти по значення української народної пісні для розвитку особистості, навчити їх пісні про Україну («Сховалось сонце за горою»)

 

 

та танцю «Печоне порося», записаному на Поліссі.

 

 

При вивченні пісні я намагалась її так співати, щоб у дитячій уяві створився цілісний образ України, щоб вони відчули красу цієї мелодії. Сільвія, дівчинка дев’яти років, чомусь тихенько заплакала, закрившись листком з текстом, чим мене добряче налякала. На моє запитання відповіла, що пісня дуже сумна, хоча насправді пісня просто ніжна і мелодійна. На перерві Сільвія підійшла до мене і, ніби вибачаючись, сказала, що коли вдома мама співає пісню «Цвіте терен», вона теж плаче... Так народна пісня зачаровує душу дитини, і вона чистою сльозою виливає свої почуття.

Танець теж дуже сподобався як дітям, так і дорослим.

 

 

Пізніше, на вечорницях, влаштованих батьками з нагоди закінчення навчального року, вони попросили мене ще раз повторити урок танцю, і знову разом з дітьми весело танцювали цей поліський шедевр. А розучену пісню про Україну учень школи мистецтв Олексій виконував на конкурсі, влаштованому організаторами вечорниць.

 

 

Щодня директор Української школи мистецтв Олена Місталь намагалася показати нам якнайбільше історичних місць Парижу. Хоча я перебувала там вже втретє, та захоплення цим містом не змінюється. Загалом, поїздка була надзвичайно приємною, корисною і залишила в моїй пам’яті незабутні враження.

 

 

В.П.Коротя-Ковальська

 

Семінар 2008 Петербург

12-16 травня 2008 року у Санкт-Петербурзі Бібліотека Академії наук Російської Федерації, Генеральне консульство України у Санкт-Петербурзі, громадська організація «Спадщина», Науково-дослідний інститут українознавства МОН України та Державний політехнічний університет Інституту міжнародних освітніх програм провели Міжнародний семінар «Україна у світовому культурному просторі».

З вітальним словом до учасників семінару звернулися директор Бібліотеки Академії наук РФ Валерій Леонов, Генеральний консул України в Санкт-Петербурзі Микола Рудько, директор НДІ українознавства Петро Кононенко, керівник громадського руху «Спадщина» Олександр Близнюк, завідувач кафедри міжнародних відносин СПб Державного політехнічного університету Сергій Погодін.

У роботі семінару взяли участь науковці з України, Росії, Польщі, Іраку, США, було виголошено понад 50 доповідей і повідомлень з актуальних тем культури, лінгвістики, освіти, що відзначалися важливістю порушених проблем та глибиною наукового аналізу: «Українці в світовій цивілізації і культурі» (П.П. Кононенко), «Український Некрополь Санкт-Петербургу» (Т.М. Лебединська), «Спільність походження у світовій культурі Індії, України й Південної Америки» (С.І. Кукулевська), «Айро Олдридж і Тарас Шевченко: Пророки протесту» (БаронКеллі), «Своєрідність творчості Якова Гніздовського і світова культура (Т.І. Конончук), «Українські мовознавці в Санкт-Петербурзі: спроба ретроспекції (А.Ю. Пономаренко), «Білі плями» в історії українського мовознавства» (Г.П. Мацюк), «Мовознавчий аспект топонімії Галичини, Буковини, Волині, Закарпаття і суміжних з ними районів – свідчення автохтонностіукраїнського етносу» (І.П. Пасемко), «Українське шкільництво в Росії як фактор розвитку і збереження етнічної самосвідомості українців у Росії» (О.В. Кравченко) та ін.

Упродовж засідань було обговорено дієві напрямки співпраці щодо виконання програми НДІ українознавства «Українська земля і люди. Українці в світовій цивілізації та культурі», зокрема в аспекті «Українці в Російській Федерації», у якій задіяні Бібліотека Академії наук РФ та фонд, очолюваний П.А. Ющенком.

Під час семінару було підбито підсумки конкурсу науково-дослідних робіт «Україна в XVII столітті: вибір шляху», у якому брали участь студенти історичного факультету Санкт-Петербурзького університету, і нагороджено переможців.

Учасники семінару ознайомилися з організованою слов’янським фондом БАН виставкою раритетних видань українських мовознавців, відвідали Санкт-Петербурзьку академію мистецтв, зокрема, побували в кімнаті, в який жив і працював Т. Г. Шевченко, вшанували місце першого поховання Кобзаря на Смоленському цвинтарі.

 

11 лютого 2010 р.

11 лютого 2010 р. в ННДІУ відбулося засідання загальноінститутського методологічного семінару на тему "Методологічні й навчально-методичні уроки міжнародного конкурсу з українознавства для студентів та молодих учених 22-23 грудня 2009 р."

На засіданні було заслухано 10 доповідачів, серед них: Кононенка Петра Петровича, лауреата Міжнародної премії Й.Г.Гердера, академіка УВАН, УАН, Міжнародної слов’янської академії, АН Вищої школи, професора, доктора філологічних наук, директора ННДІУ, з доповіддю «Проблеми методології та підготовки кадрів»; Пономаренко Ангеліну Юріївну, завідувача відділу «Мова, як українознавство», кандидата філологічних наук, з доповіддю «Концепція Міжнародного конкурсу з українознавства для студентів та молодих вчених: від ідеї до втілення»; Касян Людмилу Григорівну, завідувача відділу філософії освіти та освітніх технологій, з доповіддю «Підсумки, результати і перспективи Міжнародного конкурсу з українознавства для студентів та молодих вчених»; Нікітіну Зорину Ігорівну, студентку філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, переможницю Міжнародного конкурсу з українознавства для студентів та молодих вчених 2009 р., з доповіддю «Методи наукового відкриття в українознавстві» та ін.

В роботі семінару взяли участь працівники ННДІУ та викладачі й студенти вищих навчальних закладів м.Києва.

19 січня 2010 р.

 

19 січня 2010 р. Президент Федеративної Республіки Бразилія Луіс Інасіо Лула Да Сілва підписав закон №12.209, згідно з яким 24 серпня проголошено в Бразилії Національними днем української громади.

У Бразилії нараховується близько 500 тис. етнічних українців, які внесли важливий вклад у культуру Бразилії, у розвиток сільського господарства, вони представлені в різних галузях діяльності.

Українська громада Бразилії складається з етнічних українців різних поколінь, здебільшого це третє-четверте покоління українців-іммігрантів, які ретельно зберігають національну самоідентичність, українську культуру та традиції.

У Бразилії діють Українська католицька церква Бразилії та Українська автокефальна православна церква Південної Америки, громадські організації етнічних українців, українські школи, україномовні ЗМІ, українські фольклорні групи, творчі кооперативи та різноманітні підприємства. У 2011 році українська громада Бразилії відзначатиме 120-ту річницю початку української імміграції до цієї південноамериканської країни.

Світ української вишивки. Франція.

 

12 лютого 2009 р. у приміщенні Культурно-інформаційного центру Посольства України у Франції було відкрито виставку „Світ української вишивки”, яку було організовано при підтримці Української школи мистецтв в Парижі та в партнерстві з асоціацією „Bienvenue en France”.

 

 

 

 

 

 

Детальніше...

© Всі права захищені
test