1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Понеділок жовт. 23

Презентація наукових видань ННДІУВІ

PDF Друк E-mail

 

 

Презентація наукових видань ННДІУВІ

(в рамках проведення Днів науки)


16 квітня 2013 р. – ця дата у календарі подій Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії виокремилася своєю особливою тональністю: водночас і лункою, контекстуально-всеохопною, і разом з тим, якоюсь навдивовижу затишною, сказати б – родинною… Саме 16-м днем квітня – одним із перших днів справжньої цьогорічної весни – громада його науковців на чолі з незмінним своїм лідером, директором ННДІУВІ академіком Петром Кононенком запросила усіх небайдужих до Будинку вчителя. Запросила, аби розповісти про те, що поклали його вчені у ту, як називав її Михайло Драгоманов, українську скарбницю, з якої так часто беруть – і свої, і чужі – і яку впродовж, особливо останніх, років так скупо поповнюють, не замислюючись навіть над тим, що коли вона зовсім спорожніє, то навряд чи наступні покоління вважатимуть нашу епоху гідною пам’яті й пошанування…

ННДІУВІ – одна з небагатьох в нині сущій Україні інституцій, яка за мету свого існування поклала її, скарбниці, поповнення. Щорічне, щоквартальне, щомісячне, щоденне – всупереч тискові, рейдерським атакам, перебоям у фінансуванні, фальшивим «реорганізаціям», що виявилися погано замаскованими спробами реальної ліквідації. Рік 2013 під цим оглядом не став винятком. Більше того, його перший квартал, як і рік минулий, за які, власне, і звітувалися українознавці загалові тих, для кого утвердження української України було й лишається сенсом життя, позначений направду унікальними з’явами.

Найперше – йдеться про другий том колективної монографії «Українська земля і люди. Український етнос у світовому часопросторі», яка твориться колективом провідних у своїх галузях вчених, впереваж – докторів наук. Тут варті згадки самі лише імена, відомі далеко поза межами нашої держави – Петро Кононенко (керівник проекту), Ярослав Калакура, Володимир Баран, Валентин Крисаченко, Оксана Гомотюк, Валентина Коротя-Ковальська, Тарас Кононенко, Валентина Борисенко, Ярослав Радевич-Винницький… Від часів творення науковцями української діаспори під орудою Володимира Кубійовича славнозвісної «Енциклопедії українознавства» планетарний феномен українства вперше постав у проекції на таку універсальну систему координат, бо на сторінках цього видання симфонізується повнота формовиявів української природи й історії, словесності і філософії, мови та етнокультури. Уже сьогодні без цієї фундаментальної праці уявити розвиток нашої гуманітаристики просто ніяк.

Проте цим дослідженням, яким би значущим воно не було, далеко не обмежується творчий доробок колективу ННДІУВІ.

Марина Гримич презентувала загалові спільний українсько-канадсько-бразильський проект «Українці в Бразилії» та багатотомну історико-етнологічну енциклопедію «Народна культура українців: життєвий цикл людини», Ярослав Калакура – найновішу свою монографію «Українознавче дослідження: теорія та методологія», Леонід Токар – системно-методологічний довідник «Науковий інструментарійукраїнознавця», Тетяна Ренке – свіжі числа єдиного в Україні і зарубіжжі фахового українознавчого часопису, Валентина Коротя-Ковальська – наснажені світлим мелосом української пісні книги «Пісенний світ українознавства» та «Українська народнопісенна творчість», Олег Ярошинський – упорядкований ним бібліографічний довідник «Українознавство в умовах розбудови незалежної України (1989-2012)».

Кожна з цих праць – то щабель у нашому національному самопізнанні і ще один крок на шляху до того, аби українознавство, як наголошували наприпочатку XX ст. Сергій Єфремов та Володимир Вернадський, справді стало філософією та політикою держави.

Олександр Хоменко,

старший науковий співробітник

відділу української філології ННДІУВІ.

 
© Всі права захищені
test