1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Четвер груд. 14

IV Бандерівські читання

PDF Друк E-mail

IV Бандерівські читання

2 лютого 2017 року в Київському міському будинку вчителя (у залі, де засідала Центральна рада), відбулися IV Бандерівські читання, приурочені до 100-річчя Української революції 1917–21 років та 75-ої річниці створення Української Повстанської Армії. Дискусія на тему «Як завершити Українську національну революцію?» покликана дати відповіді на те, як завершити давно розпочату національну революцію в Україні, а також визначити, якою ж насправді є її мета і зміст та яку форму вона може мати.

«Уже четвертий рік поспіль «Бандерівські читання» стають майданчиком який об’єднує представників правих партій і рухів, наукових установ, учасників війни, філософів і студентів – теоретиків і практиків українського націоналізму» – зазначив у вступному слові директор Науково-дослідного інституту українознавства Богдан Галайко.

«IV Бандерівські читання» включали в себе три експертні дискусії: «Зміст та мета Української національної революції», «Між революцією змісту і революційними формами. Чи буде Хунта?», «Революція та війна. Чи місія здійсненна?». Модерували дискусію директори установ, які співорганізаторами читань, Богдан Галайко (Науково-дослідний інститут українознавства) та Юрій Сиротюк (Недержавний аналітичний центр «Українські студії стратегічних досліджень»), а також заступник голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак.

«Успішна Українська національна революція має пройти три етапи: просвітницько-пропагандистський, що забезпечить створення тієї психологічної атмосфери, яка колись допомогла УПА вести ефективну національно-визвольну боротьбу; появу нового національно-політичного українського класу на чолі революції, закладення нового післяреволюційного ладу», – сформулював ідею екс-віце-прем’єр-міністр України Олександр Сич.

Свої погляди на соціальні, правові, політичні аспекти українського націоналізму висловили колишній суддя Конституційного суду Віктор Шишкін, голова ОУН Богдан Червак, провідний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Сергій Здіорук, доктор філологічних наук Ірина Фаріон, головний редактор газети «Шлях перемоги» Віктор Рог.

Панівною під час читань стала думка про необхідність єднання всіх націоналістичних середовищ навколо спільної ідеї. Основною ідеєю стало питання ліквідації проблеми розпорошення сил, а також, що не менш важливо, різнотлумачень в ідейній, державотворчій, стратегічній, тактичній площинах українського національно-визвольного руху.

Цю точку зору висловив у вітальному слові до учасників заходу лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок, голова політичної партії «Правий сектор» Андрій Тарасенко, заступник Голови ВО «Свобода» Андрій Мохник, лідер «Чорного комітету» Богдан Тицький, командир «Легіону Свободи» Олег Куцин, народний депутат України Андрій Іллєнко та ще низка науковців та ветеранів московсько-української війни.

Новацією читань 2017 року став Всеукраїнський конкурс студентських та аспірантських есе «Перспективи Української національної революції у ХХІ ст.» Меценат конкурсу – народний депутат України VII скликання свободівець Олександр Мирний, іменну премію якого – 40 тисяч гривень – здобули одразу три переможці: історик Михайло Галущак, політолог Тарас Попов та філософ Ігор Загребельний. До того ж, вони є учасниками московсько-української війни. Тарас Попов, який родом із Луганська, участь у бойових діях бере дотепер у складі «Айдару», а тому через загострення ситуації на фронті відклав заплановану поїздку на читання в Київ. Окрім трьох перших премій, організатори вирішили визначити ще п’ятьох лауреатів, між якими розділили розмір винагороди, раніше оголошеної за ІІІ місце – 10 тисяч гривень.

Про те, що в умовах сьогоднішнього псевдофінансування науки такі конкурси є дуже важливими, говорить один із призерів конкурсу есе Михайло Галущак – молодший науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства, боєць батальйону «Січ»: «Ні для кого не секрет, що науковці в нашій державі – це також волонтери. Сьогоднішня влада віддає перевагу вкладенню грошей у продукт, а не в тих, хто його виробляє. Хоча на війні куди більше цінується той, хто створив ракету, а не той, хто натиснув на кнопку. Які перспективи націоналістичної думки в науці? Які ми створимо – такими і будуть. Одне ми маємо розуміти точно: націоналізм – це найкраща броня для нації».

Ініціатор події, яка вперше відбулася ще 2014 року в революційній Київраді, Юрій Сиротюк наголошує, що цьогорічні дискусії покликані дати відповіді на те, як завершити давно розпочату національну революцію в Україні, а також визначити, якою ж насправді є її мета і зміст та яку форму вона може мати.

«Ми постійно зіштовхувалися з незавершеністю українських революцій, – переконаний директор НАЦ «УССД». – Йдеться про найдовшу в Європі національну революцію, яка почалася 1917 року і триває досі. Ми маємо припинити цей віковий біг по колу. Соціальний популізм у боротьбі з революційних духом використовували завжди. Наша ж мета під час заходу – обговорити, як перетворити перманентний революційний дух і прагнення постійного «двіжу» українців на творчий процес державотворення, який завершить національну революцію».


 
© Всі права захищені
test