1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Четвер груд. 14

Міжнародне свято рідної мови в НВК «Лінгвістична гімназія № 167»

PDF Друк E-mail

Міжнародне свято рідної мови в НВК «Лінгвістична гімназія № 167»

22 лютого на честь святкування Міжнародного дня рідної мови, запровадженого ЮНЕСКО (21 лютого) на базі НВК «Лінгвістична гімназія з поглибленим вивченням німецької мови» № 167, м. Київ, відбулася науково-практична міжшкільна конференція, присвячена питанню мови як ознаки національної самоідентичності.

Були запрошені для виступів: від НДІУ – Анатолій Ціпко, канд. філол. н., завідувач відділу української філології; Тетяна Бойко, канд. філос. н., завідувачка відділу освітніх технологій та популяризації українознавства; Ольга Смольницька, канд. філос. н., старша наукова співробітниця відділу української філології. Також були запрошені гості від Української Асоціації Європейських Студій (УАЄС) – Центр ім. Жана Моне з європейських студій, Національний університет «Києво-Могилянська Академія»: віце-президент Сергій Загороднюк, канд. н. держ. управління, начальник управління організації фундаментальних та прикладних досліджень Національної академії державного управління при Президентові України, і Аліме Асанова – виконавчий директор УАЄС.

Директорка НВК Ольга Кавун відкрила захід, наголосивши на важливості збереження саме української мови, не розмиваючись у глобалізаційному світі. Запрошеним була надана змога подивитись актуальний ролик про придушення демонстрації студентів у Бангладеші (21 лютого 1952 р.), які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської — мови. Вихованці гімназії зосередили увагу на питанні розвитку української мови, історію заборон на її існування та приклади боротьби за її збереження.

Анатолій Ціпко виголосив доповідь на тему «Мова як чинник етнокультурного самоозначення та самозбереження». Виступальник окреслив культурні абриси «українського материка», який витворюється саме завдяки своєму мовосвітові. А. Ціпко наголосив на таких рисах українського мовно-культурного спілчансько-комунікативного простору, як міжпоколінна комунікація та співтворчість. Його основа, як сказав доповідач, – це код мовно-культурного «признавання». З-поміж цікавих наведених фактів прозвучала унікальна інформація про запозичення в українській мові, шляхи мовних зв’язків, а також культури (західна і східна), з якими український народ був безпосередньо пов’язаний як такий, що перебував на помежів’ї. У підсумку А. Ціпко зауважив, що українці, як і кожен народ, до своєї мовно-культурної спадщини ставляться як до особливого витвору. Вони як історична громада творців стоять на захисній сторожі свого твореного мовного досвіду, незалежно від того, в якій частині світу перебувають.

Цю тему розвинула Тетяна Бойко, зазначивши на важливості мовного вибору в ідентичності українців («Мовна самоідентифікація: проблема вибору»), зосередившись на проблемах народу, який проживав на культурному прикордонні та зазнав асиміляційного тиску. Було наголошено на зв’язку між відчуттям, осмисленням та визнанням пріоритетності рідної мови в молодого покоління, усвідомлення її як чинника національної повноти буття.

Сергій Загороднюк нагадав про досвід французької політики: якщо у французькій мові є відповідник для запозиченого слова, то вживати іншомовні лексеми забороняється законом. Доповідач виступив проти вживання запозичених слів, якщо мовець не розуміє їхнього значення. Також С. Загороднюк розповів про плекання української мови в змішаному (мовно і національно) оточенні.

Аліме Асанова навела цікаві приклади тюркізмів в українській мові (мейдан – укр. майдан, штан – штани, къавун – диня, звідси укр. кавун, тощо). Зазначивши, що українська мова стає їй рідною, представниця кримськотатарського народу поділилася власним досвідом спілкування з мішаними родинами, де культивується кримськотатарська мова й розвивається знання європейських мов – у тому числі української.

Після офіційної частини гостей запросили до Мовного кафе – аудиторії, де зібрались учні, професійно зацікавлені у вивченні різних мов. О. Смольницька виступила з доповіддю «Літературне життя українців у Бразилії (на прикладі творчості Віри Вовк)». Доповідачка наголосила на стильовій неповторності творів В. Вовк, навела цікаві факти з біографії письменниці та підкреслила національну ідентичність мисткині. Було зачитано показові вірші та уривки зі спогадів авторки, згадано особливості Бразилії та португальської мови.

Учні гімназії підготували творчу програму, розповідаючи – часто неофіційно, у формі пісень, танців, презентацій і двомовних діалогів – про мови і культури різних країн: Англії, Шотландії, Іспанії, Латинської Америки, Франції, Італії, Німеччини, Південної Кореї. Звучали англійська, німецька, іспанська, італійська, французька, корейська мови. Наводилися приклади лексичних відмінностей у каталанській мові та валенсійському діалекті. Гості були заохочені до участі в майстер-класі з вивчення елементарних етикетних формул іспанської та італійської мов.

Захід відбувся в українознавчому річищі й знаменує собою взаємообмін як колегіальний, так і міжкультурний.

Смольницька Ольга, кандидат філософських наук,
старший науковий співробітник відділу української філології НДІУ

 
© Всі права захищені
test