1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
П'ятниця серп. 18

Урочисте відкриття ІХ Міжнародного конкурсу з українознавства для учнів 8–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів

PDF Друк E-mail

Урочисте відкриття ІХ Міжнародного конкурсу з українознавства для учнів 8–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів

24 березня 2016 року відбулось урочисте відкриття ІХ Міжнародного конкурсу з українознавства для учнів 8–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів у Київському міському будинку вчителя.

Відкриття розпочалося з виступу заступника Міністра освіти і науки МОН України Стріхи Максима Віталійовича, який зауважив: «Очевидно, доба конкурсу з українознавства далеко переходить межі Науково-дослідного інституту українознавства, переходить межі Міністерства освіти і науки. Сьогодні українознавство – це те, що має стати нашим стрижнем, нашою запорукою перемоги у нашій боротьбі.

За останні роки в Україні значна частина громадян виявилися в полоні міфів так званого «руського міра», через те що вони замість розуміння свого слухали чиїсь підкинуті ідеологеми і тому стали легкими жертвами дуже добре вибудованої чужої пропаганди, зорієнтованої на наше знищення.

Сьогодні, проводячи цей конкурс в історичній залі, де майже 100 років тому засідав перший парламент незалежної України, ми даємо відсіч тим, хто зазіхає на нашу незалежність, на нашу мову, культуру та історичні пам’ятки.

Бажаю всім вам успіху, віри в те, що ми неодмінно переможемо, передаю найщиріші вітання від Міністра освіти і науки України Сергія Мироновича Квіта».

З вітальним словом до учасників конкурсу звернувся директор Науково-дослідного інституту українознавства Галайко Богдан Миколайович: «Найперше хочу привітати усіх наших конкурсантів – як тих, хто має досвід написання науково-дослідних робіт, так і тих, хто здобуває його вперше. Привітати з тим, що вони вже стали переможцями, вже визнані найкращими, адже вони потрапили сюди, до фінального туру, і підставою цього стала та висока якість наукових робіт, яку вони подали на Міжнародний конкурс з українознавства. Ці роботи ретельно перевірялися – переважно докторами та кандидатами наук – і те, що вони визнані гідними очного етапу конкурсу, свідчить про ту ґрунтовність, що її продемонстрували у своїх дослідженнях учні. Цей перший досвід наукового пошуку стане особливо їм у нагоді тоді, коли вони зі шкільних парт пересядуть на студентську лаву.

Тематика представлених на конкурс робіт – найрізноманітніша, проте всім їм притаманна та особлива актуальність, суголосність духові нашого часу, яку так гостро відчуває молоде покоління українців. Воно бачить, з якими складнощами відбувається розвиток нашої державності, воно намагається зрозуміти, як уникнути історичних помилок минулого, аби не повторювати їх у майбутньому. Сьогодні, на 25 році відновленої української державності, ми знову змушені ставити перед собою ці питання і проводити аналогії з подіями сторічної давнини, коли українці так само змушені були зі зброєю відстоювати нашу незалежність.

Звертаючись до конкурсантів, хочу наголосити: кожен із вас представляє те покоління, яке чогось прагне в цьому житті, щось здобуває, цікавиться власною історією, плекає національну пам’ять як той наріжний камінь, на якому будується українське майбутнє. Від вас залежить, яким це майбутнє буде в нашій державі. Ще багато чого буде в нас попереду, і я бажаю всім плідної та успішної роботи, гарних захистів.

Насамкінець хотів би подякувати усім людям, установам та організаціям, які допомагали у проведенні конкурсу, надавши спонсорську допомогу. Також хочу подякувати співробітникам Інституту, які допомагали в організації заходу».

Заступник голови Українського інституту національної пам’яті Тиліщак Володимир Семенович у своєму виступі зауважив: «Надзвичайно приємно вітати вас в цій історичній залі, де 100 років тому працювали, дискутували, обговорювали майбутнє Михайло Грушевський, Євген Чикаленко і сотні інших видатних особистостей, які творили українську ідентичність. Сьогодні у нас спільно з вами є завдання творити сучасну українську ідентичність XXI століття.

Важливо, що цей конкурс викликає велике зацікавлення серед молодого покоління дослідників, приємно читати теми робіт, які представлені, адже вони є необхідними для нашого народу та нашої держави».

До привітань учасників та організаторів ІХ Міжнародного конкурсу з українознавства приєднались дирекція, педагогічний колектив та учні школи українознавства товариства «Рідна школа» у м. Клівленді, Огайо. В листі від даної установи було зазначено: «Такі конкурси сприяють поглибленню знань школярів про Україну, її розташування, історію, мову, літературу та культуру держави. Сподіваємося, що участь у цьому конкурсі буде позитивною і повчальною для всіх. З нетерпінням будемо чекати відомостей про проведення і результати конкурсу».

Запрошений гість заходу – голова Української Всесвітньої Координаційної Ради Ратушний Михайло Ярославович відзначив: «Велика честь бути сьогодні серед вас, я захоплююся величезною роботою, яку ви проводите, це високий рівень.

Одна з головних місій людей, коли вони приходять в цей світ, це пізнати себе, пізнати свій світ. А місія українців – пізнати Україну. Такі конкурси, як конкурс з українознавства, допомагають зрозуміти, хто ми є, хто були наші батьки, ким були наші пращури і яка наша українська місія на цій землі, в чому наші традиції, в чому наша національна ідентичність. Бажаю учасникам успіхів, натхнення і пізнання себе як українців».

Мохник Андрій Володимирович, народний депутат України VII скликання, заступник голови ВО «Свобода»: «На сьогодні ми повинні надзвичайно важливу роль приділяти вивченню України, з’ясуванню аспектів українців, тому що ми розуміємо, що знання себе, в історичному плані, фундаментальному плані, доскональні знання, формують потім націю, тому що не знаючи себе, не можна стверджувати, що ми можемо побудувати нормальне життя в Україні.

Війна, що зараз триває на Україні, насправді почалась не два роки тому, цій війні вже понад 350 років, війна, яка йде за саму суть української нації, за нашу ідентичність. Ця війна за мізки й душі українців, і в першу чергу мову.

Коли великий полководець та стратег Сунь-Цзи говорив про те, що якщо ти знаєш себе і ворога, ти 100 разів переможеш, якщо ти знаєш себе але не знаєш ворога, ти 50 разів виграєш, 50 разів програєш, але якщо ти не знаєш себе і не знаєш ворога, ти всі 100 разів програєш.

Ви знаете, досліджуєте і намагаєтесь віднайти оті струни українського життя, і це значить, що 50 відсотків перемоги у нас є. Те, що ви тут присутні, це вже велика і серйозна подія».

Директор педагогічного музею України Міхно Олександр Петрович висвітлив основні віхи історії Педагогічного музею України, який розміщений на території Будинку вчителя, та запросив гостей та учасників Конкурсу відвідати експозицію.

Єфіменко Віра Іванівна, завідувач методичного відділу Київського міського будинку вчителя, підсумувала: «Ми пишаємося тим, що ми гідно несемо два високих державних статуси: пам’ятки історії та пам’ятки архітектури. Стіни цієї будівлі освячені тими історичними подіями, які відбувалися саме в цьому будинку. Пишайтесь і ви тим, що ви сьогодні знаходитесь у вишиванках в цьому осередку освіти.

В одному журналі з українознавства, який видає Науково-дослідний інститут українознавства, було написано дуже гарні слова: «Є будинки, які є віддзеркаленням долі народу». І наш будинок теж віддзеркалює долю народу.

Знати Україну – означає бути її патріотом, якщо ми будемо знати рідну мову, її історію, літературу, звичаї, обряди, ці прекрасні українські пісні, тільки тоді ми будемо мати право називати себе справжніми українськими патріотами».

Під час відкриття виступили українські музиканти Тарас Компаніченко, лідер гурту «Хорея Козацька», та Валерій Гладунець, лідер гурту «PoliКарп», які на власному прикладі показали, як можна поєднувати глибоке знання про традиційну та історичну українську музику, її дослідження та реконструкцію і популяризацію в сучасному світі.

У перший день ІХ Міжнародного конкурсу з українознавства учні взяли участь у написанні письмових робіт та тестуванні, а педагоги долучилися до проведення науково-практичного семінару на тему: «Патріотичне виховання учнівської молоді засобами українознавчого спрямування навчально-виховного процесу».

Цікавими та пізнавальними виявилися екскурсії до Музею мистецтв Богдана і Варвари Ханенків, Володимирського собору, Музею української народної революції 1917–1921 рр., Київського національного університету імені Тараса Шевченка. За теплу зустріч української молоді в цих пам’ятках культури та освіти організатори конкурсу особливо вдячні.


 
© Всі права захищені
test