1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Середа черв. 28

Науково-практичний семінар для педагогів в рамках ІХ Міжнародного конкурсу з українознавства для учнів 8-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів

PDF Друк E-mail

Науково-практичний семінар для педагогів в рамках ІХ Міжнародного конкурсу з українознавства для учнів 8-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів

24 березня 2016 р. Науково-дослідний інститут українознавства МОН України в приміщенні Будинку вчителя провів науково-практичний семінар для педагогів на тему: «Патріотичне виховання учнівської молоді засобами українознавчого спрямування навчально-виховного процесу».

У вітальній частині Котусенко Олена Юріївна, головний спеціаліст відділу змісту освіти мовної політики та освіти національних меншин департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН України, зазначила необхідність розробки та втілення Концепції національно-патріотичного виховання в сучасних реаліях.

Директор Науково-дослідного інституту українознавства Галайко Богдан Миколайович висвітлив стан викладання «Українознавства» в загальноосвітніх навчальних закладах України у 2015 – 2016 навчальному році згідно з даними ОІППО. Зауважено, що даний курс за вибором, як факультатив або гурткова робота, вивчається в 947 загальноосвітніх навчальних закладах в 3056 класах. Серед лідерів зазначені: Чернівецька область – 250 ЗНЗ, Львівська – 107, Івано-Франківська – 82, Волинська – 81 ЗНЗ. При цьому у Донецькій області курс «Українознавство» вивчається в 53 навчальних закладах. Найбільша кількість дітей вивчають українознавство в 5 – 8 класах ( 5 – 601 клас, 6 – 595, 7 – 504, 8 – 474), найменша – в 11-х (149). Під час доповіді зосереджено увагу на програмному забезпеченні курсу та ряду пропозицій і зауважень щодо викладання українознавства в ЗНЗ, його змістового наповнення, форм роботи тощо.

Друга частина семінару – «Виховна система національно-патріотичних організацій в Україні» – була присвячена практичній складовій. Особливості втілення національно-патріотичного виховання дітей та молоді в загальноосвітніх, професійно-технічних, позашкільних закладах через відеопрезентації та тематичні доповіді показали представники Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»), Молодіжної організації «Пласт» – Національна Скаутська Організація України, Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Сокіл», Всеукраїнської громадської організації «Студентська свобода».

Головний спеціаліст відділу позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини департаменту професійно-технічної освіти МОН України Анатолій Миколайович Грива розповів про виховну систему гри «Джура», що включає в себе постійну навчально-виховну роботу в кожній школі протягом усього навчального року, дає можливість залучити до спільної дії учнів, педагогів, батьків, представників органів місцевого самоврядування та громадських організацій. Ця робота починається в дитячих садках і продовжується в школах, де вона охоплює всі вікові групи учнів, і як підсумок цілорічної праці гуртків козацько-лицарського виховання в навчальних закладах навесні та влітку проводяться фінальні етапи гри: шкільний, I (районний, міський), II (обласний), III (всеукраїнський). Виховні системи навчальних закладів і наметових вишкільних таборів базуються на козацьких і пластових виховних системах (Відео – Що таке гра Джура, семінар для впорядників, презентація (слайд-шоу) гри «Джура»).

Заступник голови із зовнішніх зв'язків Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Сокіл» Ярослав Люти розповів про особливості військово-патріотичного (міліарного) виховання молоді для здобуття нової української держави через різнотипні табори для молоді з 14 років на основі колективного виживання (туристичні та веломандрівки, альпінізм, виживання, стрільби, громадські угруповання протидії під час масових акцій, культура зброї), лекторське навчання в школах, вищих навчальних закладах. Основна мета сокільця – це виховання майбутнього командира. Сокільське товариство долучається не тільки до спортивного вишколу, але й веде активне громадське життя, його члени були учасниками Революції Гідності, проходять військову службу в різних збройних структурах України.

Заступник виконавчого директора Національної скаутської організації України «Пласт» Наталія Шерекіна розповіла про використання столітнього досвіду роботи з молоддю для вдосконалення національно-патріотичного виховання сучасної школи. Для ефективного впровадження пластових методик в Україні було підписано угоду між НСОУ «Пласт» та Міністерством освіти і науки України. В ході доповіді було висвітлено особливості виховної методики організації, яка дозволяє через гру та працю, поступову програму занять і випробувань (вишколи, семінари, табори, інструктажі), гурткову систему самоорганізації, заохочення ініціативи і самоврядування, пізнання природи і підтримку здібностей дітей та молоді виховувати креативних та сильних особистостей. Дотримання ідеалів «Пласту» – бути вірним Богові і Україні, допомагати іншим, жити за пластовими законами, слухати пластового проводу – дозволяє творити міцну організаційну структуру, виховувати молодь у патріотичному дусі.

Представник Всеукраїнської громадської організації "Студентська свобода" виділив ті лідерські вміння учня та студента, які дозволять молодому поколінню відстоювати власні права, творити дієві органи самоврядування в навчальних закладах.

У третій частині семінару – «Патріотичне виховання учнівської молоді в сучасних закладах освіти» – увага була зорієнтована на шкільний досвід здійснення патріотичного виховання. Заступник директора Науково-дослідного інституту українознавства, д.і.н. Арсен Леонідович Зінченко зазначив місію вчителя в школі – створення українського культурного середовища як засобу виховання патріотичного громадянина. Новітнє осмислення української пісні, прочитання Кобзаря, сприйняття досвіду успішних українців, а також аналіз проблем українського суспільства убезпеча нашу свідомість від колонізаційних впливів. На цій проблематиці в учнівських дослідженнях зосередив увагу науковець. Українознавцем не можна призначити, це покликання вчителя, який гартує український дух та свідомість.

Власним досвідом впровадження українознавчого контенту у навчальні дисципліни поділилися Людмила Гуцул, заступник директора Львівської української гуманітарної гімназії ім. Олени Степанів з поглибленим вивченням українознавства та англійської мови, та Савельєва Людмила, заступник директора з науково-методичної роботи Бучанської Української гімназії.

Окремою частиною роботи семінару стали презентації роботи українознавчих осередків за кордоном, які через систему недільних шкіл та популяризацію української культури зберігають національну ідентичність молодого покоління та формують уявлення про українців у світі: Національний коледж «Міхай Емінеску», Сучава – Європейська школа (Румунія), школа українознавства Товариства "Рідна Школа" Клівленд (Огайо, США).


 
© Всі права захищені
test