1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Понеділок жовт. 23

Дні науки в НДІ українознавства

PDF Друк E-mail

Дні науки в НДІ українознавства

19 травня об 11:30 відбулася експертна наукова дискусія щодо перегляду документального фільму «Українська революція» режисера Івана Канівця, знятий на основі спогадів одного з військових діячів періоду Української національно-демократичної революції 1917–1921 рр. генерал-хорунжого Армії УНР Всеволода Петріва, командира полку ім. кошового отамана Костя Гордієнка, що пробився на Україну з Західного фронту (територія Білорусі) і став на захист молодої української держави під час наступу більшовицьких військ на Київ у січні 1918 р., зокрема, відіграв вагому роль у придушенні повстання київських більшовиків проти Центральної Ради.

Експертами і модераторами зустрічі були доктор історичних наук, зав. відділу історичних студій НДІУ Павло Гай-Нижник, кандидат історичних наук, ст. науковий співробітник Ін-ту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України Михайло Ковальчук. Після перегляду фільму відбулася цікава та змістовна наукова дискусія, в якій взяли участь режисер фільму Іван Канівець, директор НДІУ, кандидат історичних наук Богдан Галайко, заст. директора НДІУ, доктор історичних наук, професор Арсен Зінченко, кандидат філологічних наук, зав. відділу української філології Анатолій Ціпко, старший науковий співробітник відділу етнології, кандидат історичних наук Сергій Наливайко, зав. відділу української етнології, кандидат історичних наук Юрій Фігурний.

Під час дискусії зверталась увага на значення цього фільму для об’єктивного висвітлення української революції 1917–1921 рр., відповідності подій, відтворених за спогадами В.Петріва, історичній хронології, деталям, ролі тих чи інших постатей того часу.

Також учасники дискусії висловили спільну думку про важливість цієї документальної картини для справи національно-патріотичного виховання воїнів української армії, всіх українців у період агресії путінської Росії проти України і побажали автору фільму подальших творчих успіхів у розпочатій ним справі.

В цей же день о 15:00 пройшов семінар-дискусія «Культурний ландшафт Києва та околиць» за участю голови правління Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України, доцента кафедри етнології та краєзнавства КНУ імені Тараса Шевченка Олександра Гончарова, члена Ліги екскурсоводів Києва Валерія Лисенка та викладача Інституту туризму, економіки і права Інни Мартинюк.

Проект «Культурний ландшафт Києва та околиць» був здійснений співробітниками Науково-дослідного інституту українознавства під керівництвом антрополога Марини Гримич у межах наукового напряму «Антропологія простору». Ядро дослідницької групи склали науковці інституту д.і.н. Марина Гримич, к.і.н. Олена Брайченко, к.і.н. Оксана Овсіюк, к.і.н. Олена Соболєва, к.і.н. Тіна Полек. Партнерами проекту стали Спілка краєзнавців України, Ліга екскурсоводів Києва, Центр міської історії Центрально-Східної Європи (Львів), Вінницький державний педагогічний університет ім.М.Коцюбинського, Київський університет туризму, економіки і права, Центр урбаністичних студій НУ «Києво-Могилянська академія», Будинок-музей Тараса Шевченка.

Керівник проекту Марина Гримич виступила з доповіддю про дефініції «культурного ландшафту» та методи його вивчення. Дослідниця окреслила «культурний ландшафт» як ключове поняття, пов’язане з організацією та сегментацією простору, та зауважила, що воно окреслює культурну «надбудову» до того чи іншого природного ландшафту. У контексті Києва доцільно говорити, наприклад, про Дніпро та культурні практики, з ним пов’язані, а також про київські околиці, ним затоплені. Зрештою, М. Гримич зазначила, що проект «Культурний ландшафт Києва і околиць» досліджує простір, його сприйняття людьми, модифікацію в індивідуальній чи колективній пам’яті, аматорській літературі та фольклорі, а також прив’язаність людини до певного сегмента простору (топофілія) або ж всілякі фобії, з ним пов’язані.

Олена Брайченко проаналізувала відображення суспільних змін у культурному ландшафті українського села ХХ ст. На думку дослідниці, особливо яскраво помітні зміни у публічному просторі, адже одні і тіж самі місця в один період могли ставати осередком життя села, а в інший – повністю втрачати своє значення.

Оксана Овсіюк простежила динаміку кінотеатрів у культурному ландшафті Києва та розвиток кіно як міського виду дозвілля у 1896–1945 рр. На думку О. Овсіюк, вивчення колишніх об'єктів та їхнього розташування у просторі сучасного Києва наповнює місця конкретним змістом, а відтак і цінністю для людей.

Тіна Полек розповіла про балкони в культурному ландшафті Києва. Дослідниця окреслила причини, які змушують містян склити та розширювати балкони, а також запропонувала шляхи подолання цієї міської проблеми. На думку Т.Полек, засклений балкон – це свідчення певної потреби, він зникне лише тоді, коли вона буде діагностована і врахована.

Після виступів учасниць проекту слово взяв О.Гончаров, який розповів про вивчення культурного ландшафту у сучасному українському краєзнавстві, та В.Лисенко, який наголосив на важливості цієї теми під час проведення екскурсій столицею.

Крім того, результати дослідження 21 травня 2016 р. були презентовані у Національному історичному музеї України. Участь у заході взяли науковці Інституту: Олена Соболєва, Оксана Овсіюк, Тіна Полек під керівництвом Марини Гримич.

Логічним завершенням цього дня стала зорганізована Науково-дослідним інститутом українознавства, видавництвом «Джура» (Тернопіль) та Київським міським будинком учителя презентація книги доктора історичних наук, професора Миколи Лазаровича «Легіон Українських січових стрільців. Формування, ідея, боротьба». Ця фундаментальна праця – найбільш ґрунтовне натепер в українській історичній науці дослідження світоглядної генези, ідеологічних підстав та інституційних форм розгортання стрілецького руху, учасникам якого судилося вперше після Полтавської катастрофи та більш ніж 200-літнього по тому панування деспотичної Московщини підняти українську зброю в обороні невід’ємного права нашого народу на вільне життя.

Одначе книга ця прикметна не тільки своїм поважним аналітичним дискурсом, а й постаттю її автора – фахового історика, педагога, сумлінного й ерудованого дослідника (науковій громадськості добре знаний цілий шерег його праць, серед яких особливо вирізняється монографія «Голодомор 1932–1933 років в Україні: передумови, механізми здійснення, наслідки»), який з початком російської агресії добровільно пішов на фронт, упродовж року воюючи у складі 14-ї окремої механізованої бригади. Можливо, саме з огляду на це зустріч із відомим тернопільським істориком викликала інтерес не лише у науковців, а й у політиків та громадських активістів (чудову пісню подарувала учасникам знаний волонтер, заслужена артистка України Жанна Боднарук). «Легіон Українських січових стрільців» Миколи Лазаровича, – наголосив директор НДІУ Богдан Галайко, який модерував цю презентацію – належить до того типу досліджень, у яких наукова виваженість вченого не протистоїть його патріотичній настанові, а підсилює її. Перед нами справді – зразок сучасного комплексного підходу, у координатах якого історик спирається на поважну джерельну базу, досконало знає увесь контекст досліджуваної ним епохи і водночас володіє здатністю почути сучасну добу, у якій ми маємо відповісти на ті ж питання, які сто років тому поставили перед Україною Лицарі Червоної Калини».

20 травня 2016 р. на виставку «Українська Повстанська Армія: історія нескорених», яка експонується в Науково-дослідному інституті українознавства, завітали представники Київського університету туризму, економіки і права (студенти 1 курсу кафедри соціально-гуманітарних дисциплін). Директор Інституту к.і.н. Богдан Галайко ознайомив студентів з документами, а саме з матеріалами архівів СБУ, листівками повстанців, підпільною літературою, фото та щоденниками членів ОУН і вояків УПА. Студенти дізналися про розгортання повстанської боротьби, структуру УПА, щоденне життя повстанців, закордонні рейди УПА та боротьбу радянських спецслужб з українськими повстанцями. Популяризація доробку науковців у сфері українознавства та національно-патріотичне виховання є одними із основних напрямків діяльності НДІУ.


 
© Всі права захищені
test