1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Субота серп. 19

У Києві та Каневі відзначили 125-річчя «Братства тарасівців» – першої української політичної організації

PDF Друк E-mail

У Києві та Каневі відзначили 125-річчя «Братства тарасівців» – першої української політичної організації

9 та 10 червня 2016 р. відбулися урочисті заходи з відзначення 125-ї річниці створення «Братства тарасівців» (1891 – 1898).

Вшанувати тарасівців, які наприкінці ХІХ століття вперше поставили мету – відродження української державності, до Будинку вчителя прийшло кілька сотень киян. Захід був спрямований на висвітлення ідейних засад «Братства тарасівців», які в умовах імперського тиску у Наддніпрянській Україні поставили на перший план питання державності, соборності та патріотизму.

Співорганізаторами пам’ятних святкувань виступили Науково-дослідний інститут українознавства, НАЦ «Українські студії стратегічних досліджень», за участі Українського інституту національної пам’яті. На виконання Постанови Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2016 році» № 971-VIII від 2 лютого 2016 року учасники святкувань намагалися донести до громадян інформацію про спадкоємність того спільного націозахисного знаменника української політичної думки, який актуальний і сьогодні.

З науковою презентацією про «Братство тарасівців» виступив директор Науково-дослідного інституту українознавства к.і.н. Богдан Галайко: «На могилі Кобзаря молоді українці присягнули «бути вірними Україні». Залишаючись таємною організацією, тарасівці зуміли об'єднати навколо себе гурток молоді на засадах необхідності широкої праці задля національного відродження України. В організацію було залучено загалом близько 100 членів, проте на сьогоднішній день істориками встановлено імена 49 осіб. Географія організації охопила не лише міста Київ та Харків, але й Суми, Полтаву, Чернігів, Одессу. Програму тарасівців «Profession de foi (Символ віри) молодих українців» було опубліковано у часописі «Правда», (1893 р.) у Галичині, що підкреслює про соборність українців. Гасло тарасівців «дбати про те, щоб піднести й розворушити на Вкраїні національного духа, відживити і виробити серед інтелігенциї й народу національні почування вкраїнські», дуже актуальне і на сучасному етапі».

Привітати присутніх прийшли: лідер Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олег Тягнибок, заступники Голови ВО "Свобода" директор Недержавного аналітичного центру "Українські студії стратегічних досліджень" Юрій Сиротюк, народний депутат України Андрій Іллєнко, заступник міністра освіти і науки Максим Стріха, заступник Голови Інституту національної пам'яті Володимир Тиліщак, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Леонід Могильний, редактор газети "Шлях перемоги" Віктор Рог.

Захід супроводжувався виступами Тараса Компаніченка та гурту "Хорея козацька".

Кредо цьогорічного відзначення: «Тарасівці – перші державники, коли держави ще не було», тому, очевидно, важливим стало вшанування пам’яті натхненника цього руху – Тараса Шевченка.

Пам’ятні заходи на Тарасовій горі включали покладання квітів до могили Кобзаря та пам’ятного знаку Олекси Гірника, наукове засідання в Шевченківському національному заповіднику (м. Канів). Під час наукового обговорення відзначили знакові ролі учасників братства Івана Липи, Миколи Міхновського для майбутнього України, розглянули символічний підтекст назви організації, прослідкували історію дослідження організації.

Урочисті заходи, присвячені «Братству тарасівців» було підсумовано у Канівському міському будинку культури, де перед громадою виступили Богдан Галайко – директор Науково-дослідного інституту українознавства, Юрій Сиротюк – директор Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», народний депутат VII скликання, Андрій Іллєнко – народний депутат VII та VIII скликань, ВО «Свобода».

Під час заходу артисти дитячої театральної студії представили виставу за мотивами уривка з містерії «Великий льох» Тараса Шевченка "Три душі".

Концертну програму наповнили духом братчиків гурт «Хорея козацька» і Тарас Компаніченко.

 

Прес-служба Науково-дослідного інституту українознавства


 
© Всі права захищені
test