1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Середа черв. 28

Круглий стіл та урочисті заходи з нагоди ювілею відкриття відділу зарубіжної україніки

PDF Друк E-mail

Круглий стіл та урочисті заходи з нагоди ювілею відкриття відділу зарубіжної україніки Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (14 вересня 2016 р.).

Цьогорічний державний ювілей – 25 років відновлення української державності нагадує ще про одну дату, що належить до українського культуротворення, – теж 25 років – відкриття відділу зарубіжної україніки як підрозділу Центральної наукової бібліотеки імені В.І. Вернадського. Ці ювілеї постають у єдності дії. Їх об’єднує величезний часовий замір змагання за Українську державу, а відтак – і за становище самих українців, для захисту яких ця держава з’явилася.

Починався відділ зарубіжної україніки з того, що «спрецсхрони» книжкових видань, які перебували у складі Центральної наукової бібліотеки (ЦНБ),відкрилися для загальнішого доступу. І, як виявилося, радянська Україна, за адміністрування якої на українській землі, теж накопичувала матеріал, який показував як культуротворчо живе українське зарубіжжя. Це та частина українства, яку впродовж тривалого часу намагалися не помічати, замовчувати, а навіть таврувати у підрадянській Україні. Зрозуміла річ, що завдання цього накопичення було не просвітницьким, до якого спонукає саме явище книги. «Спецсхрони» виникали з метою ідеологічного протистояння.

На початку 90-х роках ХХ ст. з українського бібліотечного, а отже – наукового, життя остаточно зникло особливе фондове завдання зберігання книг з позначкою «утаємничено». Тоді спраглі до всього нерадянізованого українці в Україні з великою увагою поставилися до можливості пізнавання себе – у своєму історичному шляхові та культуротворчому набуткові – сприйняли появу у структурі ЦНБ такого підрозділу як віднайдення живильного джерела. Про це у своїх виступах, зокрема, згадували і наголошували В. Попик, генеральний директор НБУВ імені В.І. Вернадського,Т. Антонюк, завідувачка відділу зарубіжної україніки,директор Центрального державного архіву зарубіжної україніки І. Мага, д. і. н. С. Білокінь (Інститут історії НАН України), директорбібліотеки ім. Ольжича О. Кучерук, В. Піскун, завідувачка відділу джерелознавства новітньої історії України Інституту археографії та джерелознавства АН України, В. Сергійчук, проф. Київського національного університету імені Тараса Шевченка, директор Центру українознавства Університету (2000 – 2007).Згадувалося і про те, що одкровенням, на цьому наголосивв. о. директора Інституту енциклопедичних досліджень М. Залізняк, для українців був діаспорний проект – «Енциклопедія українознавства» (за редагуванням В. Кубійовича), що набагато перевищувала – в обсязі охопленого матеріалу, передовсім, енциклопедичне видання, яке часом називають «Бажановим» (теж за виконаною редакційною роботою), – «Українську радянську енциклопедію». Вага першого незмірна для всього українства, в основі багатотомника конепттяглої у віках «своєї» України. Але і так, через видання «УРЕ», в Україні підрадянській намагалися вчинити змагання з Кубійовичевим проектом. На світовій арені змагання не вийшло. Саме за «Енциклопедією українознавства» світ дізнавався про Україну.

З відновленням державності України, якому уряд «в екзилі» передав тяглу послідовність історичних українських державотворчих кроків, повертається до України і науковий проект – системне українознавство, збережене діаспорянами. Про це у своєму виступі наголосив А. Ціпко, завідувач відділу української філології Науково-дослідного інституту українознавства МОН України. При тім, і це теж зауважив у доповіді А. Ціпко, повернення діаспорної книжкової спадщини в Україну, що мало на меті розширення науково-дослідного проекту українознавства, отримало своє «представництво» і в книгозбірні Інституту українознавства МОН України. З-поміж іншого слід згадати бібліотечний фонд родини Онуферків, яка на північноамериканському континенті тривалий час збирала книжкові видання про Україну, українців та українське різними мовами. У своєму слові А. Ціпко також відзначив феноменальність книги як особливого свідчення світові про Україну та українців. Книга як провідне явище у обміні знаннями була свідченням про українські громади «на поселеннях», що представляли світові майже упродовж цілого ХХ ст., будучи голосом всіх українців, окрему українську культуротворчу спільноту. Феноменальним, за словами А. Ціпка, було і саме розуміння українцями, що з різних причин втратили батьківську землю, завдань книговидавничої справи. Вже перші переселенці, здебільшого – вихідці з сіл, почали дбати про «свою» книгу для власних духовних потреб, не шкодуючи важко зароблених коштів на цю справу. З жертовності українців-діаспорян виникли книжкові проекти, науково-дослідне поле яких системно – по-українознавчому охопило різні ділянки українського культуротворення. Це – університетське українознавство в Гарварді (США), праці Канадського інституту українських студій (КІУС), видання Інституту Дослідів Волині. Окремо наголошувалося на феномені українського «книжкового засвідчення», що показує наукова, перекладацька, письменницька спадщина митрополита Української греко-православної Церкви в Канаді Іларіона Огієнка.

Під час роботи Круглого столу зауважувалося, що підрозділ ЦНБ, який розпочав свою роботу 25 років тому, при відкритті налічував у власному фонді 1,5 одиниць книжкових видань. Тепер у ньому зібрано понад 34,5 тис. книг та періодики, що з’явилися друком в українському зарубіжжі. Це є свідченням ваги книги в культурному житті всього українства. В ході засідання фондова книгозбірня відділу зарубіжної україніки поповнилася примірниками окремих видань. До відділового фонду зробив внесок в. о. директора Інституту енциклопедичних досліджень М. Залізняк. Передав до відділу книгу «Духовна ліствиця давньоукраїнської словесності» А. Ціпко, у джерельному підґрунті якої чимало видань, що зберігаються у відділі зарубіжної україніки. Це, зокрема, праці М. Гнатишака, Ю. Луцика, С. Смаль-Стоцького, о. С. Ярмуся.

Анатолій Ціпко, завідувач відділу
української філології Інституту

 
© Всі права захищені
test