1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Понеділок жовт. 23

УПА в боротьбі за державну самостійність України

PDF Друк E-mail

УПА в боротьбі за державну самостійність України

12 жовтня 2016 р. напередодні великого релігійного свята Покрови Пресвятої Богородиці та Державного свята Дня захисника України (нині відзначається 14 жовтня), на запрошення депутата Київради пана Тараса Кухтяка та педагогічного колективу Ліцею політики, економіки, права та іноземних мов (м. Київ, вул. Некрасівська,4), зокрема завуча ліцею пані Галини Щербій та вчителя історії пані Оксани Кондрук науковий співробітник відділу історичних студій НДІУ МОН України Сергій Губський виступив перед учнями 10 класів з лекцією «Створення та боротьба Української Повстанської Армії (УПА) за незалежність України в 1942–1956 рр.».

С. Губський детально зупинився на значних етапах української історії після поразки Української національно-демократичної революції 1917–1921 рр. (Перших Визвольних змагань), що передували виникненню та діяльності УПА у 1942 р. Доповідач зазначив, що спочатку назву «УПА» мали збройні відділи отамана Т. Бульби-Боровця – колишня «Поліська Січ». Після їхнього роззброєння бандерівцями (ОУН-б) в серпні 1943 р. частина бульбівців взяла назву «Українська Народно-Революційна Армія» (УНРА). ОУН (бандерівців), спираючись на свою мережу почала розбудову єдиної формації, включивши сюди і підрозділи ОУН (мельниківців).

У Карпатах перші загони УПА під назвою Українська Народна Самооборона були створені у червні 1943 р. для захисту цивільного населення від антиукраїнських збройних формувань. Також, у липні 1944 року до УПА вливаються повстанські частини під назвою Буковинська Народна Самооборонна Армія (БУСА). С. Губський зазначив, що в УПА воювало й багато наддніпрянців, зокрема колишніх солдатів і офіцерів Червоної Армії, а згодом в УПА нараховувалося 15 національних збройних частин представників народів СРСР і держав Європи, які зі зброєю в руках боролися проти гітлерівського, а пізніше і проти сталінського режимів. Доповідач звернув особливу увагу на загальноукраїнський характер УПА, про що свідчать останні дослідження вчених на основі раніше засекречених архівних документів та матеріалів.

Загони та боївки УПА діяли не тільки на Заході України, а й на території Кам’янець-Подільської (сучасної Хмельницької), Вінницької, Житомирської, Київської (включаючи сучасну Черкаську) Чернігівської, Сумської, Полтавської, Кіровоградської областей. В цих формуваннях були представники фактично всіх українських земель. Також С. Губським було звернуто увагу на принципи діяльності УПА, її соборницьку ідеологію, організаційну структуру, а також на постаті командирів, зокрема Д. Клячківського («Клима Савура») та Р. Шухевича («Тараса Чупринки»).

Доповідач зупинився і на політико-пропагандистських рейдах загонів УПА за межі України – до Білорусі, автохтонної Польщі, Литви, Словаччини, польської Східної Прусії, Угорщини, Румунії. Великий резонанс отримали рейди українських вояків у 1947–1949 рр. по території Польщі і Чехословаччини з метою пробитись на Захід. Частині повстанців вдалося перейти на територію Західної Німеччини і Західної Австрії. Також вояки УПА розвіяли міф про неможливість збройної партизанської війни на території, що входила до складу СРСР і своєю жертовною боротьбою продовжили військову та державотворчу традиції українського народу, які і сьогодні допомагають захисникам України у боротьбі з російською агресією на території Донбасу і в анексованому Криму. Наприкінці лекції С. Губський відповів на цікаві питання учнів про український визвольний рух зазначеного періоду і запросив всіх присутніх відвідати цікаву і змістовну настінну стендову виставку, розміщену в НДІУ і присвячену виникненню та боротьбі УПА проти всіх ворогів незалежної України у др. пол. ХХ-го століття.

 

Відділ історичних студій НДІУ

 
© Всі права захищені
test