1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Вівторок жовт. 17

PDF Друк E-mail

17 квітня 2014 р. у Київському міському будинку вчителя відбулася науково-практична конференція для вчителів предметів суспільно-гуманітарного циклу «Близькі й далекі світи Тараса Шевченка», організована Національним науково-дослідним інститутом українознавства та всесвітньої історії, Київським університетом імені Бориса Грінченка (Інститут післядипломної освіти) та Національним музеєм українського народного декоративного мистецтва.

Головували: Юрій Віленович Беззуб, викладач кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти та виховання Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, та Ангеліна Юріївна Пономаренко, завідувач відділу української філології ННДІУВІ, кандидат філологічних наук.

Захід розпочався виконанням Державного гімну України. Відкрив конференцію Микола Тихонович Товкайло, старший науковий співробітник Інституту археології НАНУ, кандидат історичних наук, цехмайстер Київського кобзарського цеху. У доповіді «Творчість Тараса Шевченка в доробку сучасних кобзарів» він розповів про відмінності між такими національними щипковими інструментами, як кобза і бандура, і наголосив на актуальності теми кобзарства в Шевченковому доробку, оскільки досі немає спеціальної праці, присвяченої цьому питанню. Також М. Товкайло виконав два пісенно-музичних твори – «Дума про Саву Чалого» і релігійний вірш Дмитра Ростовського (Туптала) «Стихи предословныя к Господу нашему Ісусу Христу».

Фелікс Львович Левітас, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти та виховання Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, виголосив доповідь на тему «Образ Тараса Шевченка на уроках історії в загальноосвітніх навчальних закладах». Доповідач проаналізував, у яких класах ЗНЗ згідно з чинною програмою на уроках історії вивчається постать Тараса Шевченка. На думку промовця, Кобзарева поезія може бути прекрасною ілюстрацією історичних подій. Ф. Левітас зупинився на методичних розробках кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти та рекомендаціях щодо організації позакласної шевченкознавчої роботи у загальноосвітніх навчальних закладах, а також висловив пропозицію перший урок навчального року варто проводити на тему: «Обнімітесь, брати мої…»

Ольга Володимирівна Дудар, кандидат історичних наук, доцент кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти та виховання Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, виступила з презентацією «Тарас Шевченко: відомий і невідомий», метою якої було показати дискусійні моменти в осмисленні постаті Кобзаря, зокрема його спілкування зі М. Щепкіним, А. Олдріджем та ін. Презентація була проілюстрована портретами пензля Шевченка.

Юрій Віленович Беззуб, викладач кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти та виховання Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, презентував доповідь «Постать Тараса Шевченка в житті та творчості Бориса Грінченка». Доповідачеві вдалося зацікавити присутніх маловідомими спогадами, фактами і фотографіями, які в новому світлі розкривають проблематику впливу Шевченкової творчості на становлення світогляду Бориса Грінченка. Унікальний епістолярій письменника, його політико-філософський трактат «Листи з України Наддніпрянської», численні статті, публіцистичні праці та наукові розвідки – переконливе свідчення того, що основою україноцентричного світогляду автора «Словаря української мови» окреслився саме шевченкоцентризм.

Василь Євдокимович Перевальський, завідувач кафедри графічних мистецтв Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України, народний художник України, доцент, виголосив доповідь «Шевченко-художник». Для знаного українського графіка (роботами В. Перевальського проілюстровано не одне класичне наукове видання скарбів української народнопоетичної творчості) Шевченко – не лише новатор поетичної форми, а й оновлювач усієї системи формовиявів українського образотворення.

Тетяна Павлівна Чуйко, заступник директора з наукової роботи Національного музею Тараса Шевченка, у доповіді «Художня спадщина Тараса Шевченка в контексті світової культури» висвітлила творчість митця в незвичному ракурсі, а саме як інтуїтивного предтечі сюрреалізму, схарактеризувавши його «Натюрморт».

Анна Олександрівна Титаренко, науковий співробітник відділу науково-фондової роботи Національного музею українського народного декоративного мистецтва, виступила з презентацією «Мистецька Шевченкіана в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва». Присутні мали змогу побачити експозицію музею, цікаві експонати на шевченківську тематику: різьбярські предмети, кераміку, ткацькі вироби складної техніки тощо.

Доктор історичних наук, завідувач відділу культурологічних досліджень ННДІУВІ Марина Віллівна Гримич у доповіді «Тарас Шевченко в сучасному літературному процесі» звернула увагу на специфіку світоглядно-естетичних трансформацій постаті поета в художньому доробку авторів, які виформовують «актуальний ландшафт» українського письменства – Євгенії Кононенко, Андрія Куркова, Любка Дереша, Юрія Макарова, Марини Гримич. Цей виступ, у якому поєдналися домінанти і аналітичні, і сугестивно-естетичні (адже Марина Гримич відома загалові не лише своїми історичними та фольклористичними монографіями, а й позначеними духом сміливого творчого пошуку романами), викликав особливе зацікавлення, бо «невичерпальність» художнього космосу Кобзаря завжди лишатиметься найактуальнішою темою художнього буття українців.

Олександр Анатолійович Хоменко, науковий співробітник відділу української філології ННДІУВІ, у доповіді «Таємна історія поета, який став історією» наголосив, що Шевченко належить до того високого ряду корифеїв світового письменства, які, піднісшись над конкретикою свого часопростору, стали сучасниками для кожної історичної епохи. Вони повсякчас – знані і незнані, бо в кожному епізоді їхньої біографії, у кожному формовияві творчого чину уреальнюється таїна геніального передбачення і завжди актуального діалогу. Шевченко під цим оглядом править за взірець архетиповий, бо і життєвий шлях великого поета, і безмежжя його поетичних модальностей – то екзистенційні реальності автентичного буття народу, який, за словами Ліни Костенко, повсякчас «шукає в геніях себе».

Ольга Олександрівна Смольницька, кандидат філософських наук, старший науковий співробітник відділу української філології ННДІУВІ, виступила з презентацією «Відомий Тарас Шевченко у рідкісних архівах». На матеріалі унікальних документів, наданих Державною архівною службою України, вона розповіла про основні періоди життя митця, зробивши акценти на маловідомих фактах і свідченнях. Виступ був проілюстрований цитатами з Шевченкових творів та праць аналітиків Кобзаревих текстів.

Високим пісенним фіналом та своєрідним емоційним підсумком став виступ народної артистки України, співробітника відділу культурологічних досліджень ННДІУВІ Валентини Павлівни Короті-Ковальської. У доповіді «Тарас Шевченко і народна пісня» учасниця легендарного тріо «Золоті ключі» наголосила на важливому значенні співу для самого Кобзаря та героїв його творів, а також розповіла про покладені на музику поезії автора.

До обговорення питань також долучилися ряд інших учасників конференції.

Запорукою успішного проведення заходу стала ґрунтовна організаційна робота співробітників відділу освітніх технологій ННДІУВІ (завідувач Фєсік О.І., координатор Бойко С.М.) та працівників кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти та виховання Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка (завідувач Левітас Ф.Л., координатор Беззуб Ю.В.).

Ольга Смольницька – кандидат філософських наук,
старший науковий співробітник відділу української філології ННДІУВІ
Олександр Хоменко – науковий співробітник
відділу української філології ННДІУВІ

 
© Всі права захищені
test