1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Середа черв. 28

Звіт-2009

 

АНАЛІТИЧНА ЗАПИСКА

про основні результати виконання держзамовлення та інших напрямів фінансової підтримки сфери наукової і науково-технічної діяльності ННДІУ в 2009 р.


1.1.Упродовж звітного 2009 р. в Національному науково-дослідному інституті українознавства здійснювалися 7 наукових досліджень (третій рік досліджень), затверджених Міністерством освіти і науки України.

До виконання НДР було залучено 166 співробітників, із них – 16 докторів наук, 30 кандидатів наук.

Організаційно дослідження реалізовувались у 13 наукових відділах та 2 філіях: Кримській філії ННДІУ та філії «Гуцульщина».

У 2009 р. результати наукових досліджень були узагальнені у 15 наукових звітах відділів та філій ННДІУ, у 14 монографіях (218,2 др.арк.), 1 підручнику з грифом МОН (19 др.арк.), 18 навчальних посібниках (192,2 др. арк.), у 480 наукових статтях (231,9 др.арк.) та 1 програмі для забезпечення викладання курсу «Українознавство» для вищих навчальних закладів.

Наукові працівники Інституту отримали 3 свідоцтва про реєстрацію авторських прав.


1.2. Прикладні дослідження і розробки.

Науково-дослідний інститут українознавства МОН України у звітному році продовжував і 31.12.09 р. закінчив виконувати 7 прикладних науково-дослідних досліджень, а саме:

1. «Український етнос у світовому часопросторі»; номер державної реєстрації 0107U002234, категорія роботи – прикладна; Науковий керівник: Кононенко Петро Петрович, доктор філологічних наук, професор, академік.

2. «Ранньомодерне суспільство України крізь призму джерел: соціальні та правові практики тогочасного соціуму»; номер державної реєстрації: 0107U002235, категорія роботи – прикладна. Науковий керівник: Ворончук Ірина Олексіївна, кандидат історичних наук, доцент.

3. «Створення комплексу комп’ютерних технологій для здійснення сертифікації рівнів володіння української мови та українознавства», номер державної реєстрації: 0107U002236, категорія роботи – прикладна. Науковий керівник: Кононенко Тарас Петрович, кандидат філософських наук, доцент.

4. «Українознавчий зміст підручників з рідної мови для загальноосвітніх навчальних закладів»; номер державної реєстрації: 0107U002237, категорія роботи – прикладна. Науковий керівник: Єрмоленко Світлана Яківна, доктор філологічних наук, професор.

5. «Українознавство в побудові громадянського суспільства в Україні»; номер державної реєстрації: 0107U002238, категорія роботи – прикладна. Науковий керівник: Токар Леонід Кирилович, кандидат історичних наук, доцент.

6. «Психоетнічне та природно-естетичне «древо» українознавства – основа концепції національного здоров’я»; номер державної реєстрації: 0107U002239, категорія роботи – прикладна. Науковий керівник: Сніжко Валерій Володимирович, кандидат біологічних наук.

7. «Україна як геополітична реальність»; номер державної реєстрації: 0107U002240, категорія роботи – прикладна. Науковий керівник: Крисаченко Валентин Семенович, доктор філософських наук, професор.


1.3. Розробки найважливіших новітніх технологій.

1. Тема наукового дослідження «Український етнос у світовому часопросторі» була умовно розділена на 4 підтеми:

«Походження українського народу і початок його етнічної історії»;

«Етнічна історія українського народу та етнонаціональний державотворчий процес»;

«Розвиток етнічної структури населення України в ХХ ст. – поч. ХХІ ст..»;

«Давня історія духовної культури українського етносу».

У виконанні НДР «Український етнос у світовому часопросторі» взяли участь 57 штатних наукових співробітників, сумісників – 20.

Теоретичні і практичні результати: створено філософсько-психологічне підґрунтя осмислення розвитку українського етносу у світовому часопросторі; вироблено власну концепцію українського етногенезу та етнічної історії українського народу, створено наукову парадигму збереження етнонаціональної ідентичності українського народу в Україні і світі; забезпечено планову підготовку і тиражування часопису «Українознавство», впроваджено в науково-освітній процес новітні українознавчі технології; створено етнічну концепцію розвитку українців на Гуцульщині. Результати проведених досліджень переконливо показали необхідність створення спеціальної розгорнутої концепції, яка давала б змогу фіксувати і оцінювати науковий і науково-технічний результат діяльності наукових і науково-дослідних закладів України. Внаслідок викладу у світові мережу «Інтернет» електронної версії журналу «Українознавство» і за допомогою обробки відповідних статичних даних створено принципово нову мережу обігу наукового матеріалу українознавчого спрямування щодо дослідження феномену українського етносу в світовому контексті.

Новизна роботи: вперше у вітчизняному українознавстві була здійснена спроба проведення фахового наукового аналізу найважливіших концепцій щодо перспектив розвитку українського етносу у світовому часопросторі.

Отримана науково-методична продукція Вдале здійснення НДР у 2009 р. дало можливість вченим-українознавцям отримати нові корисні знання, які були оприлюднені в основних фахових виданнях (див.додаток).

Використання результатів у навчальному процесі:

На основі досліджень були поновлені змістовні компоненти підручників для різних рівнів освіти, створені програми для студентів, аспірантів українознавчого та гуманітарного напрямків освіти, розроблені інтегративні інноваційні програми курсів підвищення кваліфікації для вчителів та викладачів з українознавства, філософії, історії, філології (згідно Ліцензії ДАК України для НДІУ МОНУ).

Вперше в гуманітарній сфері наукової та науково-технічної діяльності була розроблена на основі аналізу суто українознавчого наукового продукту концепція та програмне забезпечення моніторингу І оцінювання якості наукового та науково-технічного результату в світовому Інтернет-середовищі.

Розгортання електронного наукового фахового видання «Українознавство» в Інтернет-портал дало можливість дослідження методологій інтеграції та комунікації серед науковців українознавчих та іншого спрямування наукових, освітніх і технологічних центрів в світовому співтоваристві, що буде якісно впливати на формування інформаційного середовища нового типу.

Це дасть можливість основні інтелектуальні продукти та результати реєструвати як цілісні розробки в департаменті інтелектуальної власності. Методологія та методики моніторингу та оцінювання наукового та науково-технічного результату в Інтеренет-середовищі можуть бути запропоновані іншим установам для застосування у вигляді апаратного продукту.

Предмет дослідження – минуле, сьогодення і майбуття українства. Об’єкт дослідження – український етнос у цивілізаційному просторі й часі. Метою проекту є фундаментальне дослідження феномену українського етносу в глобалізаційних часо-просторових координатах інтегративної методології українознавства. Зазначена мета передбачає розв'язання таких завдань: створення джерелознавчої та джерельної системи знань про феномен українського етносу; розробку принципів типологізації наукових знань про феномен українського етносу на основі інтегративної методології українознавства; розробку принципів періодизації ґенези українського етносу на основі інтегративної методології українознавства та використання джерелознавчої і джерельної системи знань про феномен українського етносу; розробку засобів представлення наукових досліджень українського етносу в часопросторових координатах у формі наукового та науково-технічного результатів наукової діяльності; застосування розробленої на основі методології українознавства концепції наукового державотворчого суспільно-політичного, культурно-мистецького, релігійно філософського, педагогічного видання з українознавства для вчених, педагогів середньої та вищої школи «Українознавство» для представлення наукових досліджень українського етносу; застосування і розробка інноваційної моделі електронного наукового фахового видання «Українознавство» для представлення наукових досліджень феномену українського етносу; розробка комунікаційної глобалізаційно-світової моделі електронного видання «Українознавство» в Інтернет-середовищі; координація світових українознавчих центрів у дослідженні феномену українського етносу в часо-просторових координатах; здійснення сучасних соціально-філософських та українознавчих досліджень реально-діючих прадавніх теренів українського етносу; пропозиції практичного етнотворчого спрямування. Очікувані результати: створити філософсько-психологічне підґрунтя осмислення розвитку українського етносу у світовому часопросторі; виробити власну концепцію українського етногенезу та етнічної історії українського народу, створити наукову парадигму збереження етнонаціональної ідентичності українського народу в Україні і світі; забезпечити планову підготовку і тиражування часопису «Українознавство», впровадити в науково-освітній процес новітні українознавчі технології; створити етнічну концепцію розвитку українців на Гуцульщині. В процесі дослідження будуть використані такі методи: порівняльно-історичний, типологічний, структурно-функціональний, комплексно-міждисциплінарний тощо.

Здійснений аналіз засвідчив, що українознавство, як система наукових знань і навчальна дисципліна, повинно ґрунтуватися на засадах і принципах інтегративної та системної методології, притаманної всім міждисциплінарним дослідженням, позаяк єдино лише вона дозволяє виявити специфіку українознавчих досліджень як самостійної сфери знань про Україну і світове українство. У результаті досліджень були виявлені певні розбіжності і невизначеності при формулюванні засадничих концептуальних понять і термінів українознавчої науки, що потребує серйозного і ґрунтовного вдосконалення категоріального апарату українознавства з метою його уточнення й уодноманітнення. У ході багаторівневого аналізу було виявлено, що численні поняття, пов’язані з науковою діяльністю в Україні, досі залишаються дуже невизначеними як на рівні нормативно-правових актів, так і на рівні їх теоретичного осмислення. Реалізація наукових досліджень в рамках НДР має на меті з’ясувати таку ситуацію і подати відповідні конкретні пропозиції щодо (ре)формування єдиного українського науково-навчального простору з огляду на світові глобалізаційні зміни і виклики сучасності в сфері науки і освіти.

Найважливішими результатами виконання НДР у 2009 році: було продовжено розробку філософських, ментальних, етнічних й інноваційних аспектів, за допомогою яких була проаналізована непересічна роль українського етносу у світовому часопросторі. Для цього вчені активно впроваджували українознавчу методології у своїх дослідженнях і напрацюваннях. Протягом цього періоду дослідниками розроблялися засадничі філософські і психологічні проблеми українознавства, досліджувалися етапи походження українців та їх етнічна історія, налагоджувалися зв’язки з українознавчими центрами з метою сприяння їх збереження і розвитку в ХХІ ст., висвітлювалися важливі українознавчі питання в друкованому журналі «Українознавство» (2009, № 1-4) і в його Інтернет версії, впроваджувалися сучасні інноваційні технології по цій проблематиці. За підсумками проведених досліджень у грудні 2009 р. побачила світ колективна українознавча монографія «Українці у світовій цивілізації і культурі» (керівник проекту Кононенко П.П.). Завершено комплексне аналітичне дослідження світоглядних, психологічних, етнічних й інноваційних чинників для вивчення та осмислення важливої ролі українського етносу у світовому часопросторі. Це надало реальну можливість вченим-українознавцям зрозуміти й обґрунтувати об’єктивні закономірності цивілізаційних процесів, які невідворотно охопили всю, таку багатоманітну, але разом з тим таку єдину і неповторну людську цивілізацію на земній кулі на початку Третього тисячоліття, та визначити й детермінувати в перебігу цих подій і явищ гідне місце та авторитетну роль України, українців і світового українства. Найважливіші підсумки українознавчих досліджень з цієї проблематики були оприлюднені на шпальтах журналу «Українознавство» (№ 1-4) і в його Інтернет версії та у колективній підсумковій монографії ННДІУ «Українознавство ХХІ ст.: виміри розвитку» (головний редактор П.П.Кононенко).


2. У ході роботи над науковим дослідженням «Ранньомодерне суспільство України крізь призму джерел: соціальні та правові практики тогочасного соціуму» у 2009 році було продовження вивчення вітчизняної та зарубіжної історіографії у фондах Центрального державного історичного архіву України м. Києві, Інституті рукопису НБУ ім. Вернадського НАН України, проведення пошуково-аналітичної роботи у Головному архіві давніх актів у Варшаві та наукових бібліотеках Варшави, Кракова та Любліна.

Була проведена робота з документальним матеріалом, зокрема волинськими актовими книгами XVI-XVII ст.; створення системного банку даних по проблемі та підготовка документальних публікацій передбачали пошук та виявлення документальних матеріалів, необхідних для формування документальних збірників та виконання даного проекту в повному обсязі в різних архівах України (у Києві, Львові, Рівному, Луцьку та ін.), а також архівосховищах Росії, Литви, Польщі. Оскільки Кабінет Міністрів України заборонив наукові відрядження і заплановані пошуки документів у зазначених архівних зібраннях здійснити не вдалось, було вирішено скорегувати число запланованих документальних збірок та історіографічних досліджень. Тому евристичну роботу в Центральному державному історичному архіві України м. Києва було спрямовано на підготовку наступних видань:

- “Документи та матеріали до генеалогії волинської шляхти XVI – першої половини XVII ст”.;

- “Втрати українського населення внаслідок татаро-турецьких нападів на українські землі в XVI-XVII ст.” (збірник документів і матеріалів);

- “Інвентарі маєтків князів Острозьких 1620 р.”

- “Привілеї київської міської громади XV – середини XVII ст.”;

- монографії “Родоводи волинської шляхти XVI − першої половини XVII ст. (реконструкція родинних структур: методологія, методика, джерела”;

- монографії: “Населення Волині в XVI – першій половині XVII ст.: родина, домогосподарство, демографічні чинники”.

Протягом 2009 р. проводились інтенсивні архівні пошуки в ЦДІАК України, копіювання та комп'ютерний набір віднайденого документального матеріалу для зазначених збірок документів.

При розробці методики здійснено новий підхід до актової документації як до історичної пам’ятки в найширшому розумінні, не лише з погляду необхідної історичної інформації, а як до пам’ятки тогочасної культури в широкому плані. Конкретно новий підхід та методологія публікації актових джерел викладені в науково-методичному виданні І. Ворончук “Родоводи волинської шляхти XVI – першої половини XVII ст.: реконструкція родинних структур (методологія, методика, джерела)” (К., 2009. – 511 с.).

В даній роботі вперше в українській історіографії здійснено реконструкцію шляхетських родинних структур XVI – першої половини XVII ст. та подано методологію, методику і процедуру генеалогічних реконструкцій. Вперше зроблено детальний аналіз актової документації ґродських і земських судів Волині цього періоду з точки зору реконструкції родинних структур. По темі дослідження опубліковано 1 монографію.

Вперше, на відміну від існуючої досьогодні точки зору, доведено, що з методологічної точки зору має бути застосований диференційований підхід при обрахунках пересічного коефіцієнту родини різних страт українського суспільства XVI-XVII ст.

Таким чином, вперше у вітчизняній науці встановлена пряма залежність між формою селянського господарювання і типологією та структурою селянської родини. Упродовж досліджуваного періоду починається поступовий, але дуже повільний перехід від класичної моделі широкої патріархальної селянської родини в розумінні роду-племені (число якої подекуди становило до 100-150 осіб) до менш складних форм, якими виступають батьківські та братерські родини. Проте масова індивідуалізація селянської родини, як досі вважалось, не простежується. Українська селянська родина лише починає свою еволюцію від традиційної розширеної патріархальної родини.

Вперше на підставі реконструкції родинних структур запропоновано низку коефіцієнтів, зокрема: дітності шляхетської родини, нуклеарної родини як біологічної групи найближчих родичів, а також обраховано пересічні показники родини-домогосподарства різних страт населення: шляхетства, селянства, міщанства XVI – I пол. XVII ст.

На цій основі запропоновано нову чисельну оцінку населення Волинського воєводства на середину XVII ст.

Використання результатів у навчальному процесі:

Результати дослідження можуть бути використанні в навчальному процесі, особливо при викладанні спеціальних історичних наук (демографії, історичної демографії, джерелознавства, палеографії, генеалогії), в розробці нових курсів: соціальної історії, історичної демографії, українознавства, приватної історії, військової історії та в загальних курсах з історії України.


3. Над темою наукового дослідження «Створення комплексу комп’ютерних технологій для здійснення сертифікації рівнів володіння української мови та українознавства» працювали Кримська філія НДІУ та відділ української літератури.

Мета проекту: створення вітчизняного універсального комплексу інноваційних інформаційних, організаційно-технічних технологій і комп’ютерних ON, OFF – Line програмних продуктів достатнього для здійснення викладання, навчання, підготовки і загальнодержавної сертифікації рівнів володіння з української мови та українознавства на засаді стандартизованого на загальнодержавному рівні комп’ютерного тестування і максимальної комп’ютерної автоматизації об’єктивних і суб’єктивних методів контролю якості знань, умінь на навичок здобутих у навчальному процесі у відповідності до сучасних світових і європейських освітніх стандартів навчання, викладання та моніторингу якості освіти. Під час роботи над цим проектом у 2009 році отримано результати:

1). Проект загальної концепції універсального комплексу інноваційних інформаційних, комп’ютерних, організаційно – технічних технологій та програмного забезпечення для проведення загальнодержавної сертифікації рівнів володіння українською мовою у відповідності до Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти, та на засаді інформаційних технологій і програмного забезпечення Всеукраїнських Інтернет олімпіад.

2). Проект концепції методології створення рівнів володіння українською мовою, відповідних критеріальних шкал їх визначення та їх сертифікації на загальнодержавному рівні у відповідності до Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти.

3). Проект концепції створення рівнів і критеріїв їх оцінювання володіння здобутих умінь і навичок з українознавства та їх сертифікації на загальнодержавному рівні.

4). Проект концепції методології з підготовки, створення, апробації та використання стандартизованого загальнодержавного комп’ютерного тестування та максимальної комп’ютерної автоматизації об’єктивних і суб’єктивних методів контролю якості здобутих знань, умінь та навичок з української мови та українознавства.

5). Проект концепції методології статистичного аналізу, обробки та інтерпретації результатів комп’ютерного тестування.

6). Комплекс технологій і програмне забезпечення для проведення комплексного Інтернет анкетування.

Отримані науково-технічні результати:

- вперше визначено і обґрунтовано теоретико – методологічні засади створення новітньої моделі системи контролю та організаційно – технічні умови для її функціонування у вигляді загальнодержавної сертифікації рівнів володіння українською та українознавством;

- вперше запропоновано і обґрунтовано концепцію рівнів володіння українською та українознавством у відповідності до європейських освітніх тенденцій;

Теоретичну та методологічну основу проекту становлять основні принципи філософії, соціальної філософії, соціально-філософські концепції освіти. В дослідженні використовувались структурно-функціональний, порівняльний методи аналізу суспільно-політичних явищ та процесів, їх міждисциплінарний синтез. Взаємодія компонентів систем/підсистем, їх внутрішніх і зовнішніх зв’язків об’єкту і предмету дослідження здійснено на підставі системного, системно – кібернетичного, синергітичного, діяльнісного, комунікативного підходів. Емпіричну основу складають узагальнюючі праці вітчизняних та зарубіжних українознавців, філософів, педагогів, тестологів, мовознавців, соціологів освіти, статистичні матеріали, вітчизняні та зарубіжні спеціальні та громадсько-політичні періодичні видання, практичні результати отримані у процесі дослідження, апробаційних та експериментальних випробувань.

Теоретична і практична цінність проекту полягає в тому, що вона фактично започатковує становлення особливого напряму, в основі якого лежить філософський підхід, у дослідженні складного та багатогранного суспільно-політичного феномену – якості освіти з української мови та українознавства. Дослідження упорядковує категоріальний ряд дослідження феноменів „якості освіти”, „управління якістю” та „ефективності державної освітньої політики”. Вони слугують підґрунтям розробки принципово нової моделі системи контролю знань, як складової зовнішнього моніторингу якості національної освіти, порівняння освітніх систем, технологій та напрямів їх взаємодії на основі збагачення та розвитку, забезпечення рівного доступу до якісної мовної та українознавчої освіти у демократичному суспільстві.

Матеріали дослідження можуть бути використані при виробленні сучасної державної мовної освітньої політики, розробки державної законодавчої та галузевої нормативно – правової бази для забезпечення управління якістю в державних і недержавних освітніх системах; вони можуть стати основою відповідного спецкурсу у профільних навчальних закладах, враховані при створенні програм, методик, підручників, посібників. Завдяки своїй спрямованості на вирішення практичних проблем, дослідження може стати в нагоді для розробників конкретних освітніх проектів та їх виконавців. Емпіричні результати дослідження стануть в нагоді освітньої науки у напрямках: тестології загалом та мовному стандартизованому тестуванні, розвитку інформаційних технологій, моніторингових порівняльних досліджень, практичному кроку у виконанні вимог до учасників Болонського процесу у галузі мовної освіти.


5. Тема наукового дослідження «Українознавство в побудові громадянського суспільства в Україні». Над виконанням теми наукового дослідження працював творчий колектив у складі 10 штатних наукових працівників і 6 наукових працівників-сумісників.

Проект був спрямований на українознавче пізнання об’єктивного процесу творення громадянського суспільства, зокрема, визначення закономірностей, принципів і методів його побудови. Дослідження відбиває реальний стан та існуючі проблеми, які постали в розбудові громадянського суспільства в умовах трансформації України на шляхах демократичних перетворень та інтеграції в європейські структури. Акцент зроблено на взаємообумовленість самопізнання й самотворення людини, діяльність державних та неурядових інституцій, консолідації української нації, побудову національної держави і відтворення національної специфіки в характері та діяльності громадянського суспільства в Україні, на визначенні змісту, основних параметрів і завдань формування громадянськості українського народу.

Наукові результати, які отриманні в процесі дослідження

– розроблена концепція українознавчого наукового дослідження проблем становлення та розвитку громадянського суспільства в Україні. Її основні положення спрямовані на усвідомлення і сприйняття спільнотою єдиної мети, принципів і методів не лише побудови громадянського суспільства в його загальному уявленні, а й у логіці конкретних матеріальних, духовних та етнонаціональних підстав;

– підготовлені рекомендації, спрямовані на посилення наукових досліджень проблем громадянського суспільства та впровадження розробок у сфери науки, освіти, виховання, в системи підготовки й перепідготовки кадрів, управління державним і громадським життям;

– підготовлена наукова монографія «Українознавчі виміри побудови громадянського суспільства в Україні», проведення наукових конференцій, круглих столів, семінарів.

Отримані наукові результати

Здійснення проекту відбувалося відповідно до Запиту, який затверджено МОН України на 2007–2009 рр., Закону України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки”: «Проблеми демографічної політики, розвитку людського потенціалу та формування громадянського суспільства».

В українознавчому вимірі проблема досліджувалася вперше, причому з акцентом на історичну тяглість, зокрема, на підставі аналізу витоків та розвитку демократичних традицій українського народу як детермінанти основоположних ідей, форм і засобів творення громадянського суспільства на різних етапах історії України.

З урахуванням здійснених раніше досліджень як в Україні, так і за кордоном, реалізація проекту відбувалася на засадах низки нових теоретико-методологічних концептів: по-перше, громадянське суспільство осмислюється не в його окремішності по відношенню до діяльності державних структур, не в розподілі сфер впливу між ними, а в їх органічній єдності і взаємодії в усьому обширі буття народу; по-друге, побудова громадянського суспільства розглядається на підставі діалектичної єдності національного, соціального і громадянського. Дієвість і багатство громадянського і національного –– через єдність усього багатоманіття форм і чинників їх прояву.

Результати даного проекту можуть бути використані в системі управління як на загальнодержавному, так і регіональному рівнях, насамперед у галузях освіти, науки, культури, в середніх та вищих навчальних закладах; в системі перепідготовки та підвищення кваліфікації освітянських кадрів.


6. Над науково-дослідною темою «Психоетнічне та природно-естетичне «древо» українознавства – основа концепції національного здоров’я» працювали наукові співробітники відділу природи та психології етносу, національної культури (14 – штатних та 16 – сумісників).

Основним завданням науково-дослідної теми слугував прискіпливий аналіз природних, медичних та валеологічних теорій і концепцій у сув’язі із існуючими у соціоприродному середовищі настановами та поведінковими стереотипами. З цією метою було:

· аналітичне вивчення та порівняння психоетнічних та етноестетичних особливостей, які формують образ українців та українок і рівень їхньої стабільності;

· аналіз подібностей та різноваріантностей у етнокультурній спорідненості процесу;

· дослідження рослинної символіки у традиційному українському весіллі;

· розгляд особливостей української музики та пісні;

· вияв особливостей етнопедагогічних чинників традицій на формування світоглядних та поведінкових стереотипів людини в епоху глобалізації;

· розгляд традиційних українських аспектів здорового способу життя у відповідності із українським природним довкіллям.

Головною гіпотезою виконаної теми було обрано те, що безпосередній етноформуючий вплив українського природного довкілля є визначальним у становленні традиційного соціокультурного середовища. Збереження надбань минулого в обрядовості, семантиці та традиційності здорового способу життя має бути нагальним у концепції національного здоров’я та вихованні свідомості і громадської відповідальності за долю своєї країни українок і українців.

Для українознавчого аналізу здобутків національного минулого процес дослідження було сформовано таким чином, що значну частину досліджень та осмислень було спрямовано на вивчення :

1). Впливу українського природного довкілля на психіку людини;

2). Цілісного об’ємного сприйняття України (філософсько-естетична концепція Краси в україн­ському ландшафті; біографієлогія в українознавчих дослідженнях);

3). Рослинної символіки в традиційному весіллі українців;

4). Традиційного гаранту духового та фізичного оздоровлення – пісні;

5). Природних виразників етноестетики та природних джерел в музиці;

6). Виховного природознавчого аспекту українознавства.

Уся дослідницько-аналітична та експериментальна діяльність велась у відповідності до українознавчої проблематики та за українознавчою методикою вивчення. Це стосується безпосередньо як філософсько-естетичних та екологоетичних аспектів, так і психоетнічних, філософсько-дидактичних та біографієлогічних підходів, а також позаматеріальної єдності людини з Природою, з урахуванням новітніх неукраїнознавчих методологічних засад.

Наукові досягнення дослідницького процесу «Психоетнічне та природно-естетичне «древо» українознавства – основа концепції національного здоров’я» обґрунтувало концептуальні засади природничого напрямку наукового українознавства, як інтегративної системи знань, що і є духовною консистенцією загальних основ національної концепції здоров’я.


7. У виконанні наукового дослідження «Україна як геополітична реальність» працювали два відділи: відділ філософії освіти та освітніх технологій, відділ геополітики та геостратегія . 

Основними завданнями проекту були:

1) вивчення особливостей усталеної єдності етнокультурних та еколого-географічних вимірів певних обширів планети, що характеризують Україну як геополітичну реальність;

2) дослідження природних чинників, які визначають своєрідність просторового залюднення географічної оболонки території України;

3) систематизація знань, накопичених у вітчизняній та іноземній геополітичній думці стосовно бачення території України та залюднюю чого її народу як цілісного, інтегративно-системного, дотичного до інших земель, але окремішнього і водночас самодостатнього явища, яке характеризується за допомогою поняття «геополітична реальність».

Основними очікуваними науковими результатами цього дослідження були:

1). Формування наукової системи знань про Україну як історичний та геополітичний феномен.

2). Проектування державного стандарту освіти щодо викладання в предметі «Українознавство» у середніх та вищих освітніх закладах навчальних курсів «Україна як геополітична реальність»; «Геополітика та геостратегія України».

3). Формування наукової системи знань про Україну як історичний і геополітичний феномен. Розробка концептуальної, категоріальної й семантичної основи дослідження геополітичної проблематики в сфері українознавства. Систематизація історіософського текстового матеріалу щодо розкриття сутності образу України та її людності нарізних етапах історичного розвитку. Формування джерелознавчої бази вивчення згідно геополітичного підходу історії та культури Криму. Розкриття проблем геокультурної варіативності українського етносу, світоглядно-ціннісних орієнтирів буття українського соціуму, парадигмальних засад нового мислення в системі українознавства, українознавчого змісту національної освіти, проблеми ідентичності, проблеми взаємозв’язку між українським суспільством і природою, діаспорних способів буття українців. Аналіз творчої спадщини видатних вчених-українознавців. Розкриття українознавчого змісту національної освіти. Видання навчально-методичних матеріалів з українознавства.

Упродовж 2009 року співробітниками ННДІУ, під керівництвом В.Крисаченка, був отриманий унікальний досвід розробки видання Крисаченко В.С. Екологічна культура: теорія і практика: Навчальний посібник. Видання друге. – К.: «МП Леся», 2009. – 364 с. Проаналізоване традиційне українське природокористування, що має велике значення для формування нового мислення, нового ставлення як до людини, так і до її довкілля, на засадах якого можлива гармонізація взаємин людини з природою, досягнення стійкого розвитку людства у майбутньому.

В процесі роботи над науково-дослідною темою вперше розкриті соціо-природні та історико-культурні ознаки України і українського світу цінностей та ідей як геополітичних феноменів. В цьому контексті на аналізі текстів як стародавніх, так і сучасних авторів, доведено, що Україна – це є своєрідна геополітична реальність, в межах якої природа і людність неподільно пов’язані в історико-політичному і соціокультурному розвиткові. В навчально-методичному посібнику – «Екологічна культура» аналізується традиційне українське природокористування, що має велике значення для формування нового мислення, нового ставлення як до людини, так і до її довкілля, на засадах якого можлива гармонізація взаємин людини з природою.

У процесі розробки відділами геополітики та геостратегії і філософії освіти та освітніх технологій теми прикладних досліджень “Україна як геополітична реальність ” у 2009 році було вдосконалено науковий інструментарій, розширено та вдосконалено емпіричну й методологічну базу українознавчого дослідження геополітичної проблематики.

Теоретичні та практичні результати дослідження проблеми “Україна як геополітична реальність ” висвітлені у наукових статтях в журналі «Українознавство», у «Збірнику наукових праць» НДІУ МОН України та інших фахових виданнях.

Розробка зазначених аспектів прикладних досліджень може бути важливим ідейно-теоретичним компонентом у контексті розвитку українознавства як системної науки про Україну як природно-територіальну реальність, а також розвитку його філософсько-світоглядних традицій на основі розробленої джерельної, історіософської та історіографічної бази українського суспільства. Методологічні текстові матеріали науково-аналітичного та освітньо-методичного характеру є інтегративною змістовою основою унормування та легітимізації українознавчих фахових знань.


1.5. Відомості про наукове співробітництво із закордонними організаціями

2009 рік став роком налагодження ділових, творчих зв’язків з інституціями, вченими, педагогами, громадськими діячами Австралії (Сіднея, Мельбурна) і Бразілії (Ріо-де-Жанейро), Канада (Вінніпега, Отавви, Едмонтона, Торонто) і США (Вашингтона, Нью-Йорка, Нью-Джерсі, Іллінойса – Урбана Шампейн, Бавнбрука), Росії (Санкт-Петербурга, Москви), Казахстану, Азербайджану, Латвії, Білорусі, Польщі, Чехії, Словаччини, Хорватії, Італії, Грузії, Молдови, Франції … А також- із українськими та зарубіжними посольствами, науково-культурними відділами, відомими дипломатами; з керівництвом Дипломатичної академії, а також послами Грузії і Казахстану, США і Канади, Китаю, Японії та ін. країн.

Активно включилися у здійснення скоординованих планів Т.Лебединська, і Л.Мельник, В.Ідзьо (українці в Росії), Д.Тетерина-Блохіна (українці в Німеччині), Л.Чолану (українці в Молдові), О.Баканідзе (українці в Грузії), науковці Словаччини (Ю.Бача, М.Роман), Азербайджану, Італії, Канади, Державної публічної бібліотеки РФ у Санки-Петербурзі (директор В.Леонов), Франції (О.Місталь).

Знаковою подією стала поїздка директора ННДІУ П.П.Кононенка до США на запрошення представництва в ООН, виступи з лекціями на тему «Культура миру», зустрічі в ООН. Перспективною постає в зазначеній галузі співпраця з УВАН (Нью-Йорк), Товариством ім. Т.Шевченка та Шкільною Радою США. Представлені в Нью-Йорку директором ННДІУ П.П.Кононенком та заступником директора з наукової роботи Т.П.Кононенком програм з наукової і освітньої роботи, з підготовки й видання 40 томів «Українських народних казок» (упорядник, коментар н.с. ННДІУ Микола Зінчук) викликали і великий інтерес, і готовність виконувати спільні плани (зокрема Є.Федоренка, Т.Гунчака, Ю.Гаєцького та ін.).Відбулося обговорення координації співпраці у виконанні фундаментальної теми «Український етнос у світовій цивілізації та культурі».

Заступник директора з наукової роботи ННДІУ Т.П.Кононенко відвідав Українську школу мистецтв при культурно-інформаційному центрі Посольства України у Франції (директор Олена Містраль). Під час перебування у Парижі відбулися багатогодинні зустрічі, виступи перед українською громадськістю, встановлення наукових та культурно-мистецьких контактів, презентація наукових досліджень Національного науково-дослідного інституту українознавства. Було продовжено дію угоди між Українською школою мистецтв при культурно-інформаційному центрі Посольства України у Франції (директор Олена Містраль) та Національним науково-дослідним інститутом українознавства. Попередня угода була підписана 25 жовтня 2006 року. Даною угодою розпочинається новий етап у творчий співпраці по створенню Міжнародного центру, на базі якого будуть проводитися наукові дослідження по створенню інноваційних освітянських та культурно-мистецьких проектів: створення різноструктурових експериментальних майданчиків, на базі яких буде проводитися апробація нових програм, посібників, підручників для їх подальшого впровадження в освітній простір зарубіжжя, створення спільних авторських колективів для започаткування видань для етнічних українців та громадян України, які тимчасово або постійно проживають за кордоном та всіх зацікавлених осіб зарубіжжя.

Підписання продовження угоди між загальноосвітнім навчальним закладом I – III ступенів «Міжнародна українська школа» (директор Іванова Л.В.) з метою творчої співпраці, творення інноваційного освітнього простору, зміцнення українознавчих засад освітньо-виховного процесу, утвердження українознавства як окремої навчальної дисципліни.

Національний науково-дослідний інститут та Міжнародна українська школа, виходячи з угоди, погодилися проводити наукові дослідження, залучаючи до цього як наукових співробітників ННДІУ так і педагогів школи.


2.2. Національні надбання.

Всі наробки, які отримано в результаті проведення прикладних науково-дослідних досліджень мають статус національного надбання так як, українознавчі дослідження Національного науково-дослідного інституту проводяться вперше а саме:

- у напрямку наукових досліджень, розробок, узагальнень, апробаційно-експериментального та практичного впровадження вітчизняних та зарубіжних науково-освітніх досягнень, інноваційних проектів на засадах гуманітарної інтегрованої науки українознавства як синтезуючої і цілісної системи наукових інтегрованих знань із застосуванням європейського та світового досвіду у галузі оцінювання та моніторингу якості освіти, набутих умінь і навичок;

- електронні підручники, мають створюватися за концепцією електронного підручника з української мови на українознавчій основі. На ринку навчальних послуг вони матимуть вигідні економічні переваги, оскільки, по-перше, це якісний, високого комунікативного рівня освітній продукт, по-друге, для його детальної розробки можуть бути використані й потенційні можливості ННДІУ, що робить виготовлення підручника економічно привабливим щодо вартості. Упровадження концепції сприятиме переходу в шкільній освіті на новий навчальний рівень використання електронних підручників не лише з української мови, а й взагалі з будь-якої навчальної дисципліни;

- суть розробок полягає в повній комп’ютеризації технології проведення об’єктивного методу контролю та максимально можливої комп’ютерної автоматизації, технології проведення суб’єктивного методу контролю у зазначених навчальних дисциплінах, а також вперше в Україні може бути здійснено рівневий розподіл володіння українською мовою та українознавством. На сьогодні в Україні не існує інструменту визначення рівнів володіння української мови та українознавства у вигляді загальнодержавної сертифікації, а також технології її здійснення на відміну від провідних країн світу і Європи. Проектна організаційно – технічна технологія, програмне забезпечення проведення сертифікації від аналогічних сертифікаційних систем, існуючих наприклад у США, Великобританії, ФРН, Франції, Іспанії та інших кардинально відрізняються багатьма параметрами від вже створених.

Вище зазначене доводить безумовно особливу історичну і стратегічну важливість і державну значущість проекту для України.


2.3. Виставки, конференції.

Національній науково-дослідний інститут українознавства традиційно, кожного року, проводить Міжнародні конгреси та науково-практичні конференції з проблем освіти. Так, у квітні була проведена науково-практична конференція, а у жовтні було проведено третій Міжнародний конгрес, які були присвячені проблемам освіти – «Українознавство ХХІ ст. нові підходи, критерії та завдання розвитку», на 7 секціях якого працювало 312 учених, педагогів, працівників державних органів управління, громадських організацій, творчих спілок, серед яких були представники 21 зарубіжних країн. Метою Конгресу було об’єднати зусилля вчених, педагогів-практиків для вироблення пропозицій щодо державної політики в науково-освітній галузі на сучасному етапі, визначення шляхів реформування та реалізації націєтворчої місії.

Велику увагу в науковій діяльності Інститут приділяється впровадженню українознавства в освітній процес загальноосвітніх навчальних закладів України. Унікальним явищем у науковому житті не тільки ННДІУ, а й світового українства, стало проведення у 2009 році Міжнародних конкурсів з українознавства:

– для учнів загальноосвітніх навчальних закладів та учнів закордонних шкіл (березень, 2009 р.)

для молодих науковців і студентів вищих навчальних закладів як з України так і закордонних (жовтень, 2009 р.).

З цією метою було підготовлено і відредаговано трирівневі завдання для конкурсних письмових робіт. Розроблено і відредаговано завдання для Інтернет-олімпіади.

На міжнародний конкурс з українознавства учнями загальноосвітній шкіл було подано 275 науково-дослідних робіт з усіх областей України, Автономної Республіки Крим, міст Києва, Сімферополя, а також Молдови, Придністров’я, Білорусі, Казахстану, Болгарії. Науково-методичне забезпечення, а саме: розробку конкурсних письмових робіт для учнів 8-11 класів та тестових завдань для Internet – олімпіади здійснювали творчі групи та комісії з числа наукових співробітників Національного науково-дослідного інституту українознавства. Захист учнівських науково-дослідних робіт показав високий рівень та ступінь підготовки учнів, позитивною ознакою стало намагання молодих дослідників у процесі пошукової діяльності використовувати архівні фонди, під час захисту – підкріплювати свої дослідження ілюстративним та прикладним матеріалом.

Організований ННДІУ Міжнародний конкурс з українознавства для студентів та молодих учених відбувся в 2009 р. і складався з 2-х етапів: заочного (до 22 грудня), й очного (22-23 грудня). Участь у конкурсі була добровільною і доступною для всіх студентів, магістрантів, аспірантів, здобувачів учених звань і молодих учених України й зарубіжжя, роботи яких відповідають певним вимогам. Конкурсанти подали власні українознавчі наукові дослідження, що стосувалися загальної теми конкурсу: «Українознавство ХХІ століття: концепції, школи, напрями» і були відповідно оформлені. За результатами розгляду надісланих на конкурс робіт визначалися учасники другого етапу конкурсу – публічного захисту власної науково-дослідної роботи.

Оскільки конкурс з українознавства серед студентства й молодих науковців відбувся вперше і інститут має намір проводити його надалі щорічно, існує потреба у всебічному вивченні практичного втілення концепції конкурсу з метою внесення певних змін і поліпшення наступних конкурсів.

В рамках конкурсу було проведено Інтернет-олімпіаду з української мови. У виконанні завдань високого рівня взяли участь 12 очних та 3 заочних учасники, завдань середнього рівня (для студентів-іноземців) – 3 заочних учасники. Напередодні конкурсу завдання Інтернет-олімпіади виконала контрольна група аспірантів інституту, яка показала результат, співмірний з конкурсантами. Робота контрольної групи та учасників конкурсу показала коректність та адекватність розроблених завдань для визначення оволодіння навичками, знаннями та вміннями з української мови, передбаченими чинною програмою з української мови для ЗНЗ. Рівень складності завдань відповідав різному рівню підготовленості учасників олімпіади.

Міжнародні конкурси з українознавства – 2009 ще раз підтвердили, що вони є успішним освітнім проектом, оскільки у процесі написання науково-дослідних робіт, під час виконання конкурсних випробувань учні, студенти і молоді вчені здобувають нові теоретичні знання, набувають нових практичних навичок. Аналізуючи результати науково-дослідних робіт школярів, які брали участь у конкурсі вдруге, втретє, можна виявити стрімку динаміку, зростання творчого потенціалу учасників. Конкурси сприяють вихованню національної самосвідомості, становленню мислячого, ерудованого покоління, яке творитиме обличчя нашої держави завтра.

У 2009 р. наукові співробітники ННДІУ виголосили 243 наукових доповідей на міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях, конгресах, семінарах. У засобах масової інформації, а саме, на Національному радіо, на каналі духовного відродження «Радіо. Культура» в авторській програмі П.П.Кононенка наукові співробітники ННДІУ оприлюднювали результати досліджень та виступали з різних питань та проблем українознавчої науки. Всього прозвучало 58 виступів.


2.4. Випуск та придбання друкованої продукції

Продовжує виходити науковий, громадсько-політичний, культурно-мистецький, релігійно-філософський, педагогічний журнал «Українознавство». Журнал друкується на підставі свідоцтва серії КВ № 4863 від 13.02.2001 р. про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації, виданого Державним комітетом інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України. За 2009 р. вийшло з друку 4 номери загальним обсягом 166,6 ум. друк. аркушів. Кожен номер має наклад 300 примірників. Наукові статті в галузі історичних наук зараховуються як фахові згідно з Постановою Президії ВАК від 10.12.2003 р. № 2-05/10, наукові статті в галузі філософських наук зараховуються як фахові згідно з Постановою Президії ВАК від 8.06.2005 р. № 4-05/5. З 2009 р. виданню «Українознавство» присвоєно передплатний індекс 91509 і включено до «Каталогу видань України» на 2009 р.

16 номерів друкованих матеріалів наукового фахового видання громадсько-політичного, культурно-мистецького, релігійно-філософського, педагогічного журналу ННДІУ «Українознавство» переведено в електронний вигляд, інтернетовано у PDF i Word, інтернетовано тексти і викладено їх на сайті електронної версії журналу http://www.ualogos.kiev.ua/.

Перекладено англійською мовою всі анотації до статей журналу «Українознавство».

Підготовлено до друку фотографії всіх номерів журналу «Українознавство» за 2009 р.

З 2003 р. продовжує виходити з друку Збірник наукових праць НДІУ. Збірник зареєстровано Державним комітетом телебачення і радіомовлення України. Свідоцтво про реєстрацію друкованого засобу масової інформації: серія КВ № 8263 від 23.12.2003 р. За означений період було підготовлено й опубліковано 4 томи Збірника (ХХІІІ – ХХVІ тт.) обсягом 100 др. арк. (2048 ст.). Всього випущено ХХVI Збірників. Кожен Збірник має наклад 100 примірників. Наукові статті в галузі історичних наук зараховуються як фахові згідно з Постановою Президії ВАК України від 30.06.2005 р. № 3-05/6; у галузі філософських наук – згідно з Постановою Президії ВАК України від 19.01.2006 р. № 4-05/1. Збірник наукових праць ННДІУ і журнал «Українознавство» покликані забезпечити оприлюднення результатів різноаспектного вивчення актуальних проблем українознавства.


2.5. Підготовка наукових кадрів

У Національному науково-дослідному інституті українознавства відкрита спеціалізована вчена рада по захисту дисертацій зі спеціальності українознавство (історіософські, філософські, філологічні, педагогічні проблеми) та історичні науки. У 2009 році спеціалізована вчена рада провела захисти 5 кандидатських дисертаційних досліджень. При спеціалізованих вчених радах за межами ННДІУ наукові співробітники захистили 1 докторську та 2 кандидатські дисертаційні дослідження.

У ННДІУ працює аспірантура з денною та заочною формами навчання. У 2009 році у аспірантурі за державним замовленням навчається 12 аспірантів, на заочній формі навчання – 18 за двома напрямами: історичний та філософський.

За звітний період науковцями ННДІУ для аспірантів були організовані курси з українознавства за 80-годинною навчальною програмою та курси іноземної мови за 68-годинною навчальною програмою для складання кандидатських іспитів з українознавства та іноземних (англійської, німецької та французької) мов, в результаті чого 27 аспірантів мали можливість скласти кандидатські іспити з українознавства (9 осіб) та іноземних мов (18 осіб) з отриманням відповідних посвідчень. Програми курсів та пакет екзаменаційної документації розроблено науковими співробітниками відділу інноваційних досліджень та відділу «Мова як українознавство». Для проведення іспитів з іноземних мов були запрошені викладачі Київського національного лінгвістичного університету.

На засіданні вченої ради Інституту 21 вересня 2009 року були затверджені програми вступних іспитів для аспірантів спеціальності 09.00.12 –українознавство з таких дисциплін:

Українознавство – автори Пономаренко А.Ю, – кандидат філологічних наук, зав.відділу «Мова як українознавство», Ярошинський О.Б.- кандидат історичних наук, п.н.с. відділу геополітики та геостратегії. Програма складається з 52 теоретичних питань, надано перелік джерельної бази в кількості 20 найменувань та список основної і додаткової літератури.

Філософія – автори Кононенко Т.П.- доцент, кандидат філософських наук, заступник директора, зав.відділу філософсько-психологічних проблем українознавства, Недюха М.П.- професор, доктор філософських наук, п.н.с. відділу філософсько-психологічних проблем українознавства, Терлецький В.М.- ст.н.с.відділу філософсько-психологічних проблем українознавства. Програма складається з 75 питань і списку літератури довідникового, пояснювального і критичного характеру.

Іноземна мова ( англійська, німецька) – автор програми з англійської мови – Семенова О.В. – н.с.відділу інноваційних досліджень. Програма підготовлена на основі матеріалів посібників П.П.Кононенка «Українознавство» (Підручник для вищих навчальних закладів) та І.Бахова «Англійська мова для аспірантів та здобувачів» (Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів). Важливим критерієм є українознавчий зміст, який стосується питань науки, наукового дослідження, ознайомлення з вимогами до написання наукових робіт, умовами участі у міжнародних конференціях, оскільки програма розроблена для аспірантів спеціальності 09.00.12 – українознавство.

Програма з німецької мови розроблена Терлецьким В.М.- ст.н.с.відділу філософсько-психологічних проблем українознавства. Тексти для програми підготовлені на виданнях, які надійшли з приватних діаспорних бібліотек і мають українознавче наповнення, класичних творів німецьких авторів (Г.Гердера) і маловідомих українських авторів (Смаль-Стоцького), які видані німецькою мовою.

Двічі на рік на високому рівні проводиться навчання на дистанційних курсах підвищення кваліфікації (74 години, 12 модулів) для вчителів українознавства загальноосвітніх навчальних закладів, викладачів гуманітарних дисциплін, студентів вищих навчальних закладів України й зарубіжжя. Курс дистанційного навчання «Українознавство» розміщений на сайті ХПУ за адресою http://dl.kpi.kharkov.ua/techn3/tu241/DEFAULT.ASP?ukr.

Створено 3 нових розділи Інтернет-сайту Інституту «Українознавство» http://www.rius.kiev.ua/ з відповідним наповненням матеріалами; підтримується робота всього сайту, інформація на ньому постійно оновлюється.


2.7. Державні премії та державні стипендії в галузі науки і техніки

У 2009 р. стипендію Кабінету Міністрів України отримував провідний науковий співробітник відділу геополітики та геостратегії ННДІУ к.і.н., ст.н.с. Ярошинський Олег Богданович. Науково-дослідна робота стипендіата передбачала розробку концептуальних, теоретико-методологічних основ, понятійного апарату та науково-методологічного інструментарію з актуальних проблем українознавства. Отримано такі науково-практичні результати роботи:

1. Підготовлено до друку періодичне видання ННДІУ «Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства». За означений період було підготовлено й опубліковано 4 томи Збірника (ХХІІІ – ХХVІ тт.) обсягом 100 др. арк. (2048 ст.). Здійснено наукове редагування відібраних статей, верстка звірених статей, структурування отриманого матеріалу згідно розділів Збірника, підготовка оригінал-макета тощо. Було здійснено заходи по наповненню редакційного портфеля необхідною кількістю наукових статей. Можна вважати, що в такий спосіб налагоджений взаємозв’язок між ННДІ українознавства та інституціями, що представлені авторами.

2. Проведено Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Українознавство в системі освіти і науки» 23 квітня 2009 р., приурочену до Днів науки. На конференції виступило чимало відомих освітян, науковців, громадських діячів. Стипендіат О.Б. Ярошинський виконував обов’язки керівника робочої групи з підготовки конференції. На конференції виступив із доповіддю «Науковий доробок працівників ННДІУ та його практична цінність». За підсумками роботи конференції було написано і опубліковано статтю ««Українознавство в системі освіти і науки»: Всеукраїнська науково-практична конференція у Національному науково-дослідному інституті українознавства (23 квітня 2009 року)» (Українознавство. – 2009. – № 2. – С. 142-144).

3. Здійснено значну організаційну роботу згідно концепції ІІІ Міжнародного конгресу «Українська освіта у світовому часопросторі» (21-22 жовтня 2009 р.). Стипендіат О.Б. Ярошинський виконував обов’язки заступника голови організаційного комітету конгресу та був керівником робочої групи з підготовки конгресу, співголовою секції «Стан, проблеми, перспективи розвитку вищої освіти в Україні. Українознавство у ВНЗ. Українознавчі центри і кафедри українознавства: концепція, структура, зміст».

4. Для науково-дослідницької розробки на тему: «Теоретичні розробки вчених Національного науково-дослідного інституту українознавства з проблем розвитку українознавчої науки та їх практична цінність» велось дослідження внеску наукових співробітників ННДІ українознавства у вивченні історії становлення та розвитку українознавства як науки, специфіки важливіших її етапів і становлення українознавства як навчальної дисципліни; вивчення стану, поглиблення та прискорення процесу формування джерельної, історіографічної та історіософської бази українознавства; осмислення закономірностей та подальше поглиблене розроблення теоретико-методологічних підвалин українознавства (концепцій, структури, змісту, принципів, методів); розроблення понятійного апарату та науково-методичного інструментарію українознавства; виявлення шляхів трансформації наукового доробку в системи науки, освіти, культури, в суспільні, державні, управлінські процеси. Як підсумок роботи – підготовлено наукові статті: «Теоретичні розробки вчених Науково-дослідного інституту українознавства з проблем розвитку українознавчої науки та їх практична цінність: хроніка 2008 року» (Українознавство. – 2009. – № 1. – С. 74-88); «Історія українознавства в творчій спадщині Володимира Шевченка» (Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства. – К., 2009. – Т. ХХІІІ. – С. 55-66); «Основні напрями розвитку і методологізації сучасного українознавства в концепції В.І.Шевченка» (Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства. – К., 2009. – Т. ХХІV. – С. 31-38) та ін.


2.10. (спецінформація) про стан електронних медіа ресурсів ННДІУ

Науково-технічна діяльність ННДІУ, в розділі розробки електронних медіа ресурсів, здійснюється за такими п’ятьма основними напрямками:

1. Розробка і наповнення матеріалами Інтернет-журналу відкритого доступу «Українознавство»;

2. Розробка і наповнення матеріалами Інтернет-сайту інституту «Українознавство»;

3. Розробка дистанційного курсу «Українознавство» і проведення дистанційного навчання;

4. Забезпечення працівників ННДІУ електронною поштою;

5. Науково-технічна діяльність Кримської філії ННДІУ.

Відділом інноваційних досліджень повністю закінчена робота з підготовки електронних версій всіх поліграфічних номерів журналу «Українознавство» – це PDF і Word-варіанти.

Інтернет-сайт інституту «Українознавство» було створено у жовтні 2003 р. На даний час сайт має 15 розділів. Серед них – традиційні «Новини», «Оголошення»,«Аспірантура», «Конференції, конгреси, семінари», «Міжнародний конкурс з українознавства», «Дистанційний курс “Українознавство”», «Філії» з двома підрозділами – «Філія «Гуцульщина» та «Кримська Філія», розділи «Сонячне коло», «Народна творчість», «Бібліотека» та ін. Повністю представлена інформація про всі відділи інституту. Інформація, представлена на сайті, сприяє поширенню українознавчих знань через мережу Інтернет, з нею можуть ознайомитись всі бажаючі, в т.ч. і представники різних країн. За 2009 р. до кінця грудня включно на сайт зайшло більше 100 тис. відвідувачів:

Перша десятка країн-відвідувачів за 2009 р. виглядає так:

1. Ukraine

2. Неизвестный

3. Russian Federation ru

4. United States us – США

5. Netherlands nl

6. Germany de

7. China cn

8. Poland pl

9. Norway no

10. France


Заходять через такі пошукові системи:

1. Google 7382 7402

2. Yandex 2280 2285

3. Unknown search engines 626 626

4. Rambler 618 618

5. Yahoo! 81 81

6. MSN Search 69 69

7. Windows Live 34 34

8. Google (Images) 22 31

9. Google (cache) 4 995

10. MyWebSearch


Найбільша кількість візитів на сторінки:

1. /bibl.html – електронна бібліотека інституту;

2. /admin/js.php – сторінка адміністрування;

3. /tokar/etnos – термінологічний довідник "Етнос";

4. /zvichai.html – розділ «Сонячне коло»;

5. /admin/p_pages_se.php – ще один адміністратор;

6. /dku.html – сторінка сайту про дистанційний курс з роботами слухачів;

7. /news.htm – новини;

8. /section/ – відділи інституту;

9. /Ukrainoznavstvo/Programa/.


Проведено 11 щомісячних навчальних інтернет-чати з провідними науковцями ННДІУ на українознавчу тематику (всього разом з тими, що проводились в межах ДК – 24), зокрема, на такі теми:

1) «Акту Соборності України – 90 років» за участю м.н.с. відділу відділу історичних та теоретико-методологочних проблем українознавства Губського С.І., 29.01.2009 р.

2) «Розвиток етнічної будови української нації від кінця ХІХ ст. до нашого часу та його прогнозування» за участю наук. співр. відділу української етнології Чиркова О.А., 05.03.2009 р.

3) Чат «Вживання іншомовних слів у українській мові» за участю пров.н.с. відділу мова як українознавство Ажнюка Б.М., 19.03.2009 р.

4) Чат «Державотворчі процеси в Закарпатській Україні 1938-1939 рр. (до 70-річчя з дня проголошення Карпатської України)» за участю канд. іст. наук Фігурного Ю.С., 26.03.2009 р.

5) Чат «Україна й Індія: спорідненість крізь віки» за участю зав. сектором порівн.. досл. Наливайка С.С., 16.04.2009 р.

6) Чат «Український Гоголь» за участю зав. відділом укр. л-ри Хоменка О.А., 21.05.2009 р.

7) Чат „Міфи і міфотворення українців” за участю ст. наук. співр. відділу укр. л-ри Плачинди С.П., 02.07.2009 р.

8) Чат „Природа в українознавстві: українські природні символи” за участю наук. співр. відділу природи і психології етносу Отрошко Л.О., 30.07.2009 р.

9) «Розвиток етнічної будови української нації від кінця ХІХ ст. до нашого часу та його прогнозування» за участю наук. співр. відділу української етнології Чиркова О.А., 15.10.2009 р.

10) «Українська національна революція середини ХVІІ ст.» за участю наук. співр. відділу геополітики та геостратегії Ярошинського О.Б., 5.11.2009 р.

11) «Школи українознавства за кордоном» за участю канд. іст. наук відділу мова як українознавство Кравченко О.В., 26.11.2009 р.


Враховуючи загальнодержавне і міжнародне визнання результатів діяльності Науково-дослідного інституту українознавства, його вагомий внесок у розвиток національної освіти і науки Указом Президента України №601/2009 від 7 серпня 2009 року Науково-дослідному інституту українознавства надано статус національного.

 

 
© Всі права захищені
test